Блоги

Один із найбільших секторів економіки нашої держави займає аграрна сфера, що не є дивним внаслідок чималих територій придатних для сільськогосподарської діяльності та родючості чорноземів.

Учора у Верховній Раді нарешті відбувся довгоочікуваний «аграрний день», результатом якого стало прийняття низки важливих аграрних та земельних ініціатив, як у першому читанні, так і в цілому як законів.

Днями тема молока другого ґатунку викликала безліч запитань і дискусій, а разом з тим не зовсім вірне викладення інформації. Про те, що насправді зараз відбувається з так званим молоком «від бабусь» і чого селянам чекати на «молочному шляху» в подальшому — у форматі спростування найпопулярніших міфів.

Перші тижні літа зустріли українських власників дронів новиною про Тимчасовий порядок використання повітряного простору України. Це викликало багато питань зі сторони власників будь-яких видів дронів: від 300-грамового Spark чи то 3-х кілограмового SKIF, який може облетіти 1500 га. Що ж спричинило занепокоєння?

Слід зазначити, що під терміном льонарство традиційно розуміється вирощування льону як технічної культури з метою отримання волокна і насіння. При цьому мається на увазі вирощування переважно льону-довгунця, хоча для цих цілей придатні й два інших види льону: кучерявець та проміжний (межеумок).

Вирощування корів, свиней та інших звичних для українців свійських тварин є звичайною справою для населення нашої країни, але в останні роки до цього списку можна додати ще одного екстравагантного представника фауни — равлика.

Ситуація у сегменті українських публічних аграрних компаній покращилася за 2017 рік вперше з початку кризи 2014 року, пов’язаної з анексією Кримського півострова Росією та початком воєнних дій на Сході.

Сьогодні прибутки в українських агровиробників зменшуються. І ця тенденція буде продовжуватися через суттєве збільшення витрат у структурі виробництва на енергоносії, добрива, насіння, ЗЗР, орендну плату за землю, зростання заробітних плат, податків та ін. Проте агросектор стикається з ще більшою проблемою, пов’язаною з невизначеним впливом зміни клімату на майбутнє виробництво.

На сьогоднішньому етапі розвитку аграрного сектору Україна має великі шанси стати «аграрною наддержавою». Її земельний та трудовий потенціал дозволяє наростити виробництво сільгосппродукції і збільшити присутність на світовому ринку. Особливе місце в розвитку аграрного сектору відіграє особисте фермерське господарство, так звані «фермери».

Оскільки органічне виробництво стає все більш популярним і масовим в Україні, то все частіше у сільгоспвиробників виникають запитання щодо можливих правових способів захисту права на ведення органічного землеробства від діяльності сусідніх чи черезсмужних власників земельних ділянок або землекористувачів.

Аграрії постійно нарікають на брак (кредитних) ресурсів для розвитку. І мораторій на сільгоспземлю тут є ключовою проблемою, оскільки найбільш цінний ресурс — землю — аграрії не можуть використати в якості застави. А це в свою чергу — щорічні мілліарди доларів нереалізованих інвестицій в аграрний сектор та сільську економіку. Я покажу чому це так на прикладі США.

У 2016/2017 МР було експортовано 43,8 млн тонн зернових культур при рекордному валовому зборі в 66,08 млн тонн. Це максимальний обсяг відвантажень за часи незалежності України. Факторами росту обсягів експорту стали не тільки рекордне виробництво, а й суттєве скорочення внутрішнього продовольчого та кормового споживання.

Біорізноманіття! Чи багато з нас розуміє важливість наявності та підтримки біорізноманіття в країні? Чи багато з нас розуміє, які загрози біорізноманіттю ми створюємо в процесі життєдіяльності?

Попри кризові процеси саме аграрна галузь лишається драйвером вітчизняної економіки.

Майже кожен аграрій зіштовхувався з ситуацією щодо поновлення договорів оренди землі державної або комунальної власності на новий строк.

Останніми днями широкого розголосу набуло обговорення нових правил забою та реалізації м’яса. Кількість прихильників та противників цих нововведень приблизно однакова, але проблема, як на мене, полягає в тому, що більшість просто не знає, про що йдеться.

Головною перепоною для інвестування в Україну, на думку західних партнерів, є корупція та пов’язана з нею тіньова економіка.

На момент написання цього тексту остаточного рішення про додаткові обмеження російського імпорту добрив ще не прийнято. Але, швидше за все, воно не буде глобальним. Обмеження торкнуться лише азотних добрив. Фосфор і калій залишаться за межами документа.

Переможна хода українського бджільництва триває. І добре, коли самі бджолярі, бізнес-структури, влада і громадянське суспільство знають, що ці досягнення мають надійне підґрунтя і за ними стоять фахові виконавці.

Відміна сертифікації «УкрСЕПРО» та заміна її на процедуру затвердження типу і отримання сертифікату для сільськогосподарських тракторів порушили питання оновлення діючого законодавства.