Митні спори в контексті економічних реалій

Всім відомо, що у Державної митної служби є план надходжень до бюджету. А що, коли економічні реалії не дозволяють його виконати? Експорт та імпорт товарів, їх митне оформлення мають відбуватися за лічені години. Електронний обіг документів майже знищив безпосереднє спілкування між митниками та декларантами (їхніми представниками). Проте електронний документообіг не винищив основних проблем у взаємовідносинах учасників ВЕД та митниці — зловживань, і їх чимало.

Нещодавно мала нагоду читати звернення головного спеціаліста відділу судового представництва Державної митної служби з оглядом судової практики та рекомендаціями керівництву митниці. На що перш за все звертає увагу автор? На наявність системних порушень у роботі інспекторів і в частині безпідставного запиту додаткових документів, і в частині неналежного оформлення відмов у митному оформленні, і в частині застосування альтернативних засобів визначення митної вартості, які неналежним чином обґрунтовані. Все це призводить до того, що велика кількість спорів за участю митних органів вирішується на користь платників податків. Проте митники не квапляться виправляти системні помилки. Адже спори в судах тривають довго. А от повернені за рішенням суду платникам податків кошти з виконання плану ніхто не вирахує.

Які системні питання постають перед судами?

Митний орган безпідставно відмовляється від запропонованого декларантом першого методу визначення митної вартості (за даними договору, інвойсу) та розраховує вартість, самостійно застосовуючи наступні методи, що призводить до збільшення митної вартості. Під час розгляду цього питання можуть виникнути спори щодо послідовності застосування методів, обсягу та правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта, релевантності даних, що використовуються митницею для порівняння і визначення митної вартості за ціною аналогічних або подібних товарів, включення до вартості товарів платежів, що фактично не сплачувалися.

Спори щодо застосування класифікатора товарів. Митний орган досить часто за результатами експертизи не погоджується з обраним декларантом кодом товару, що піддається митному оформленню. Найчастіше це призводить до перегляду розміру митних платежів у бік збільшення. Наразі наслідком порушень у порядку декларування товарів може стати і величезний штраф у кратному розмірі вартості товарів, що пред'явлені для митного оформлення. 

Повернення надміру сплачених митних платежів. Декларант для випуску товару в обіг досить часто сплачує розраховані митницею платежі. Після вдалого оскарження рішення митниці в суді повернення переплат не відбувається автоматично і потребує повторного звернення до суду.

Суб'єкти ЗЕД, що часто стикаються з митницею, розуміють цю специфіку, так само як і розуміють безальтернативність судового захисту у спірних ситуаціях. Тож, аби досягти успіху в суді, необхідно розуміти особливості доведення тих чи інших обставин, як правильно обчислити чималий судовий збір, аби не сплатити зайвого. 

Наразі все більше і більше судових рішень приймаються судами всіх рівнів на користь суб'єктів ЗЕД. Однак, незважаючи на визнання судами певних дій чи бездіяльності митних органів незаконними, доволі часто посадові особи цих органів у аналогічних ситуаціях знову роблять те ж саме, ігноруючи висновки судів. Тож знати судову практику та покладатися на неї, відстоюючи позицію декларанта перед митницею, дуже корисно, аби оцінювати шанси декларанта на перемогу, якщо спір все ж таки доведеться вирішувати в судовому порядку.  

Юлія Курило, адвокат, експерт з міжнародного корпоративного права

23 квітня адвокат, експерт з міжнародного корпоративного права, партнер АО «CTRL» Юлія Курило продовжить тему митних спорів у рамках онлайн-семінару, організованого асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» та агенцією UCABevent. 

Реєстрація на онлайн-семінар