Блоги

Сальмонельоз — одне з найпоширеніших захворювань у світі, що може передаватися від тварин до людей. В основному — під час вживання заражених продуктів, зокрема м'яса, яєць, молока, а також води, рідше — через брудні руки чи предмети побуту, заражені сальмонелою. У групі ризику перебувають люди, які працюють із хворими тваринами та можуть заразитись від контакту з ними.

Все більше агропідприємств переходять на відновлювану енергію. Власні станції та системи акумулювання допомагають менше залежати від мережі, зменшувати витрати й працювати стабільніше навіть у періоди великих навантажень. Такі рішення стають доступнішими, а варіантів для їхнього використання більшає.

Зміна клімату прискорюється, і Україна відчуває це однією з перших у Європі. Останні десятиліття супроводжуються безпрецедентними температурними рекордами та тривалими посухами, що охоплюють дедалі більші території Європи і стають новою «нормою». Упродовж XXI століття в Україні очікується значне скорочення водного стоку — на 25–50% у більшості регіонів країни.

Рослини мають пам’ять! Ба більше, вони можуть передавати її наступним поколінням. Як же це може працювати в організмів, які не мають ані мозку, ані бодай нервової системи? Весь секрет — у довготривалій регуляції експресії генів, тобто їхньої роботи, що дозволяє рослинам зберігати «в пам’яті» власні реакції на стреси і підтримувати стан підвищеної готовності. Цей механізм отримав назву «праймінг», що буквально означає «попередня підготовка».

Уявіть, якби кожного разу, коли вам потрібно купити квиток на потяг чи автобус, ви мусили пройти кілька етапів бюрократії: зібрати довідки в різних інстанціях, подавати заявку на дозвіл скористатися послугою купівлі квитка, чекати його отримання, шукати когось, хто допоможе це «владнати». А вам — терміново треба у відрядження. Які варіанти залишаються? Шукати попутку, ловити автостоп і платити водієві готівкою.

Кредитування аграріїв та фінансування сільського господарства з державного бюджету сприяють зростанню агробізнесу. Є ряд можливостей щодо поліпшення техніки, створення додаткових робочих місць, вирощення певних культур і так далі. І той, хто скористається ними, розширить свій бізнес у найближчі роки.

Традиційно аграрне виробництво сприймається як галузь, куди переважно йдуть працювати ті, хто народився та виріс у сільській місцевості або має родинні зв'язки з сільським господарством. І багато дітей, чиї батьки не мають стосунку до АПК, навіть не підозрюють, що агросектор пропонує широкий спектр цікавих професій, які потребують різноманітних знань і навичок.

Щоб зрозуміти, куди рухається український ринок насіння, важливо слухати тих, хто щодня ухвалює рішення в полі, — аграріїв. Це дослідження — спроба краще зрозуміти логіку їхнього вибору: яким гібридам і сортам довіряють, як оцінюють ринок, де вбачають ризики та на що роблять ставку в найближчому майбутньому.

Ми надсилаємо посилки через поштомати, у кілька дотиків на смартфоні купуємо квитки на концерт, бронюємо готелі та отримуємо офіційні довідки з «Дії», проте перевезення вантажів залізницею у нас досі організовуються за допомогою телефонних дзвінків, паперів і нескінченних нарад.

Декілька років до повномасштабного вторгнення українська молокопереробна галузь функціонувала в умовах збалансованого ринку в молочному еквіваленті. Водночас у грошовому вимірі ринок уже був імпортозалежним. Цей баланс зберігався протягом 2020–2021 років.

Коли 30 грудня 2025 року набуде чинності новий Регламент (ЄС) 2023/1115, відомий як EUDR (EU Deforestation Regulation), український агроекспорт зіткнеться з найбільшою регуляторною революцією за останні десятиліття. Але саме цей момент може стати переломним для нашої галузі — не як загроза, а як унікальна можливість переформатувати відносини з європейським ринком.

Сучасний агробізнес — це не лише про техніку і технології. Це насамперед про людей, від яких загалом залежить продовольча безпека країни. В умовах підвищеного кадрового апетиту ми зробили ставку на розвиток власних талантів через створення унікальної освітньої платформи — Агрошколи МХП.

Рішення Європейської комісії про впровадження прямих дотацій на бджолосім’ї є важливим кроком у підтримці бджолярів і захисті бджіл — ключових запилювачів, від яких залежить продовольча та екологічна безпека Європи.

Менш як місяць залишилося до збору перших партій урожаю 2025 року, але ринок досі не має визначеності щодо вартості, термінів та умов логістики для експорту українського зерна впродовж наступного маркетингового сезону. Вміння виробляти гарні врожаї та невміння організовувати їхнє сплановане й ощадливе перевезення залишається ключовою характеристикою України як учасника світового аграрного ринку.

Сучасне сільське господарство має відповідати не лише економічним реаліям, а й екологічним викликам часу. Україна, яка обрала курс на євроінтеграцію, бере на себе міжнародні зобов’язання щодо впровадження кліматично дружніх технологій. Одним із ключових напрямів цієї трансформації стає вуглецеве землеробство — не лише модна тенденція, а стратегічна відповідь на кліматичні ризики, які вже сьогодні впливають на аграрну сферу.

Весна цього року суттєво відрізняється від попередніх років. Початок весни (перша декада березня) для більшості пасічників був багатообіцяючим. Температура сягала +26°C. Розвиток бджолиних родин почався дуже активно, бджоли швидко увійшли у фазу свого активного розвитку — пасічники були задоволені й раділи стрімкому старту.

Сучасне сільське господарство потребує наукового підходу, і агрогрупа «Агрейн» доводить це на практиці. Дослідження тут — не просто експерименти, а інструмент для оптимізації витрат, підвищення продуктивності та адаптації до змін.

Голова наглядової ради «Укрзалізниці» Хафер Гепард закликав «припинити блокування запиту щодо індексації вантажних тарифів на залізничні перевезення», нагадавши, що індексація не проводилася з 2022 року, а її необхідність обумовлена актуальним рівнем промислової інфляції.

На українських полях уже квітує ріпак, який приваблює широкий спектр запилювачів. Корисні комахи забезпечують приріст урожайності культури до 25%, тому з кожним роком агровиробники дедалі більше зважають на їхню безпеку.

Традиційні засоби захисту рослин відігравали і продовжують відігравати ключову роль у забезпеченні продовольчого виробництва. Однак фермери стикаються з новими викликами, такими як спека, посуха або інші стресові фактори для культур, і тому вони шукають нові рішення для захисту та покращення своєї продуктивності та здоров'я своїх полів.