Час сіяти прибуток і стійкість: приклад Полтавщини

23 травня 2025, 11:25 563
Володимир Когут

Сучасне сільське господарство має відповідати не лише економічним реаліям, а й екологічним викликам часу. Україна, яка обрала курс на євроінтеграцію, бере на себе міжнародні зобов’язання щодо впровадження кліматично дружніх технологій. Одним із ключових напрямів цієї трансформації стає вуглецеве землеробство — не лише модна тенденція, а стратегічна відповідь на кліматичні ризики, які вже сьогодні впливають на аграрну сферу.

Зобов’язання України щодо кліматичних угод

Україна є стороною низки міжнародних угод, які вимагають скорочення викидів парникових газів і впровадження сталих практик. Серед ключових — Паризька кліматична угода, ратифікована Україною у 2016 році, яка передбачає обмеження глобального потепління до 1,5°C та зобов’язання країн-учасниць скорочувати викиди й адаптувати економіку до нових кліматичних умов. У межах цієї угоди Україна подала оновлений Національно визначений внесок (НВВ), що передбачає скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року.

Додатково, у межах Угоди про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання адаптувати національну політику до європейського зеленого курсу (Green Deal), що охоплює в тому числі екологізацію агросектору.

Ці угоди мають юридичну силу, і їхнє виконання — не лише іміджевий крок, а реальна передумова доступу до ринків ЄС, участі в фінансових інструментах, торгівлі вуглецевими квотами та збереження міжнародної підтримки у трансформації економіки. Виконання кліматичних зобов’язань — це також відповідь на потреби національної безпеки, оскільки зміни клімату безпосередньо впливають на продуктивність сільського господарства та продовольчу стабільність держави.

Згідно з Шостим оціночним звітом Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (IPCC), кожне додаткове підвищення глобальної температури на 0,5°C призводить до значного збільшення інтенсивності та частоти екстремальних погодних явищ, таких як хвилі спеки та посухи.  Україна вже стикається з такими викликами, що підкреслює необхідність впровадження адаптаційних стратегій, зокрема вуглецевого землеробства, для забезпечення стійкості аграрного сектору.

Полтавщина демонструє, як на рівні регіону можна поєднувати економічну ефективність, технологічні інновації та екологічну відповідальність. Наш заклик — розглядати вуглецеве землеробство не як альтернативу, а як базову складову аграрної політики України. Адже агросектор — це не просто галузь економіки. Це стабільність громад, продовольча безпека країни та запорука нашого кліматичного майбутнього.

Кліматичні ризики та виклики для агросектору

Останні роки чітко показують, що кліматичні зміни — це вже не прогноз, а реальність, яка напряму загрожує стабільності аграрного виробництва. Україна — одна з найбільш вразливих до змін клімату країн Європи. Вже сьогодні ми фіксуємо:

  • збільшення кількості посух і аномально високих температур;
  • зменшення запасів ґрунтової вологи, особливо у центральних і південних регіонах;
  • нестабільність сезонів, яка ускладнює планування посівів;
  • поглиблення деградації ґрунтів через нераціональне землекористування.

Полтавська область, попри високий агропотенціал, також стикається з ризиками виснаження родючих шарів та зменшення водозабезпечення полів. За таких умов збереження кожної краплі вологи в ґрунті, правильна агротехніка та перехід до ощадливих підходів стають критично важливими для забезпечення врожайності.

Вуглецеве землеробство: стратегічна необхідність

Саме тому вуглецеве землеробство постає не як альтернатива, а як стратегічна необхідність. Його принципи — мінімальне втручання в ґрунт, сидерати, біорізноманіття, ефективне утримання вологи та фіксація вуглецю — забезпечують відповідь на виклики, з якими стикаються тисячі українських фермерів уже сьогодні.

Фермери Полтавщини дедалі частіше обирають вуглецеве землеробство, і на це є кілька вагомих причин, що поєднують економічну доцільність, кліматичну адаптацію та стратегічну перспективу:

  • Збереження вологи та підвищення врожайності

Полтавська область, як і багато регіонів України, стикається з дефіцитом ґрунтової вологи та деградацією ґрунтів. Практики вуглецевого землеробства — прямий посів (No-Till), покривні культури, органічні добрива — дозволяють краще утримувати вологу, знижують ерозію та підвищують родючість. Це забезпечує стабільніші врожаї навіть у посушливі роки.

  • Економічна ефективність

Зменшення кількості польових робіт означає менші витрати на пальне, обслуговування техніки, зменшення потреби у дорогих добривах і ЗЗР. Крім того, використання покривних культур дає додаткові агротехнічні переваги без додаткових витрат на обробіток ґрунту.

  • Можливість участі у ринку карбонових кредитів

Україна розвиває систему сертифікації та торгівлі карбоновими кредитами. Завдяки співпраці з програмами як-от eAgronom Carbon Program, фермери отримують шанс монетизувати поглинання вуглецю, тобто фактично заробляти на екологічно сталому веденні господарства.

  • Міжнародна підтримка та визнання

Фермери, що переходять на вуглецеві практики, стають частиною глобального тренду. Це відкриває доступ до міжнародних грантів, навчальних програм і можливість виходу на європейські ринки з доданою екологічною цінністю продукції.

Глобальний контекст: вуглецеве землеробство у світі

Вуглецеве землеробство — це технології, які дозволяють ґрунту накопичувати вуглець, утримувати вологу, відновлювати біорізноманіття. Практики прямого посіву (No-Till), смугового обробітку (Strip-Till), використання покривних культур, агролісівництва та органічні добрива вже демонструють високу ефективність у світі. Наприклад, у Канаді понад 75% орних земель використовують методи зменшеного обробітку, а Франція активно реалізує ініціативу «4 на 1000», метою якої є щорічне підвищення вмісту вуглецю в ґрунті на 0,4%.

Для України потенціал фіксації вуглецю завдяки вуглецевому землеробству може сягати 757,7 млн тонн CO₂ — це дорівнює річним викидам Німеччини. Практика подвійного покривного посіву (бобові + небобові культури) здатна поглинати до 1,2 тонни вуглецю на гектар на рік. Згідно з дослідженнями WWF Україна, застосування No-Till дозволяє накопичувати від 200 до 500 кг вуглецю на гектар щорічно, що еквівалентно 0,7–1,8 тонни CO₂ на гектар на рік. Цей підхід також сприяє зменшенню викидів CO₂ за рахунок зниження використання пального та збереження органічної речовини в ґрунті.

Варто зазначити, що ефективність поглинання вуглецю за допомогою No-Till залежить від багатьох факторів, включаючи тип ґрунту, кліматичні умови та агротехнічні практики. Деякі дослідження вказують на те, що з часом потенціал ґрунту до стабілізації вуглецю може зменшуватися, що обмежує довгострокову ефективність цієї технології. Тому для досягнення максимального ефекту рекомендується поєднувати No-Till з іншими сталими агротехнічними практиками, такими як використання покривних культур та органічного землеробства. Таким чином, саме агросектор здатен компенсувати навіть обсяги викидів глобальної авіації, які у 2019 році становили понад 1 мільярд тонн CO₂.

На Полтавщині вже сьогодні господарства впроваджують сучасні технології, використовують агродрони, регенеративну техніку, переходять на покривні культури. Це не лише екологічна відповідальність, а й підвищення прибутковості. Саме такі підходи дозволяють зберегти вологу в ґрунті, підвищити його родючість та залишити вуглець у землі, а не в атмосфері.

Підтримка аграріїв: інвестиції в стійкість

Обласна влада послідовно розширює механізми підтримки сільгоспвиробників. У 2025 році ми виділяємо 3,5 млн грн на розвиток тваринництва та 300 тис. грн — на підтримку органічного виробництва. Це не просто допомога — це мотивація трансформуватись у відповідальні бізнеси з довготривалою вигодою.

Механізми підтримки включають:

  • часткову компенсацію вартості обладнання для переробки молока, м’яса, заготівлі кормів;
  • відшкодування витрат на дозволені засоби захисту рослин і добрива для органічних виробників;
  • сприяння приросту племінного поголів’я та модернізації ферм.

Ми також реалізуємо Програму ефективного використання земельних ресурсів, на яку вже спрямовано 5 млн грн для інвентаризації земель під полезахисними смугами та водними об’єктами — у співпраці з територіальними громадами.

Регіональна політика як частина загальнонаціонального курсу

Полтавщина діє в межах загальнодержавного курсу: посилює продовольчу безпеку, підтримує експортний потенціал та бере участь у збереженні екосистем. Ми масштабовуємо кращі практики, створюємо демонстраційні майданчики, доводимо: сталий розвиток — це конкретна дія на місцях.

В області вже відбулася серія заходів на тему «Вуглецеве землеробство на Полтавщині: шлях до прибутку та сталого майбутнього». Із практичного — 7 травня 2025 року на базі полтавських господарств відбувся День Карбонового Поля — подія, що стала відправною точкою у масштабній трансформації агросектору. Захід зібрав наживо більше 120 представників агробізнесу для обміну досвідом та демонстрації технологій на полі.  

Ключовою подією стало підписання 16 квітня 2025 року Меморандуму між Департаментом агропромислового розвитку Полтавської ОВА та міжнародною eAgronom Carbon Program. Мета — впровадження кліматично-дружніх агротехнологій, запуск пілотних проєктів, навчання фермерів і підготовка до виходу на ринок карбонових кредитів. Наукову підтримку ініціативі надає Полтавський державний аграрний університет. 

Зараз ми працюємо над навчальною програмою Школи адаптивного землеробства, яку плануємо провести вже у червні цього року. Звичайно, наша команда хоче бачити агрономів з Полтавщини у першу чергу, але всі заходи міжнародного рівня, тому навчальний майданчик відкритий для всіх. 

Ми віримо: підтримуючи фермерів, інвестуючи в освіту, технології та довіру, ми сіємо не просто врожай. Ми сіємо нову філософію — філософію прибуткової відповідальності.

Володимир Когут, т.в.о. начальника Полтавської обласної військової адміністрації

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.