Всі головні новини агроринку на
📲 Телеграм-каналі
Сальмонельоз — одне з найпоширеніших захворювань у світі, що може передаватися від тварин до людей. В основному — під час вживання заражених продуктів, зокрема м'яса, яєць, молока, а також води, рідше — через брудні руки чи предмети побуту, заражені сальмонелою. У групі ризику перебувають люди, які працюють із хворими тваринами та можуть заразитись від контакту з ними.
Сальмонели — надзвичайно стійкі бактерії. Вони зберігають життєздатність у воді до трьох місяців, у м'ясі та яйцях — до семи місяців, а в заморожених продуктах — до двох років. Гинуть же сальмонели за нагрівання від 80°C і вище. В Україні протягом останніх років фіксуються як спалахи серед птиці та свиней, так і випадки зараження людей.
У 2003 році ЄС запровадив обов’язкові програми контролю сальмонели серед птиці. Вони включають біобезпеку на фермах, постійний моніторинг, вакцинацію й аудит. Це частина підходу One Health — коли здоров’я людей, тварин і довкілля розглядається як єдине ціле.
Живі вакцини стали ключовим інструментом цієї системи. У Великій Британії, наприклад, усі батьківські стада курей обов’язково вакцинують ще на початку продуктивного періоду. Далі — регулярні перевірки, і вся інформація передається державним органам. Як результат — менше 0,05% виявленої сальмонели в яйцях, що є одним із найнижчих показників у Європі.
У Німеччині живі вакцини дозволені з 2005 року. Вони стали обов’язковими на фермах, де вирощують курей для виробництва яєць. Крім того, застосовується принцип DIVA — це технологія, яка дозволяє відрізнити вакцинованих тварин від інфікованих. Завдяки цьому система контролю не втрачає точності.
Франція теж активно використовує живі вакцини, особливо на підприємствах, які виробляють харчові яйця. Там вакцинація поєднується з постійним моніторингом, що дає змогу вчасно реагувати на спалахи.
Наразі в Україні діє інструкція з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці, видана наказом Міністерства аграрної політики № 310 від 19 вересня 2016 року. Попри наявність поточних моніторингових дій, сама структура та формулювання вимог інструкції є недостатніми або застарілими порівняно з європейськими вимогами.
Зокрема, в інструкції відсутні:
Так, дану інструкцію можна вважати необхідною базою для профілактики сальмонельозу в Україні, але наразі вона потребує оновлення.
З огляду на це, Комітет виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації має такі пропозиції:
Фахівці асоціації підтримують розробку оновлень до інструкції та готові надати свою експертну допомогу.
Загалом досвід європейських країн демонструє, що живі вакцини є ефективним інструментом профілактики сальмонельозу, особливо у поєднанні з належною лабораторною базою, системою біобезпеки та державною політикою, орієнтованою на результат. Такий підхід варто розглядати і для впровадження в Україні — з урахуванням локальної епізоотичної ситуації, експортних викликів і потреби у захисті кінцевого споживача.
Ганна Петькун, менеджерка Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.