Люди йдуть на людей. Усвідомлення цього факту дало поштовх виховательці з Полтавщини Мирославі Сапченко розпочати свою справу та фермерський блог в Instagram.
Під час карантину вона опанувала нову для себе професію — пастильє. Продажі пішли відразу, адже підписники Мирослави були з нею від старту її навчання.
Я вчилася готувати пастилу по відео з YouTube, паралельно — знімала цей процес у сторіс. Мені дуже допомогли мої підписники — дівчата, які давно роблять такі натуральні смаколики, вони вказували мені на помилки. Instagram-пільнота разом зі мною пройшла мій шлях освоєння нової професії. Гадаю, саме це і викликає в них довіру до мене і мого продукту.
Сировини для пастили та фріпсів у Мирослави Сапченко вдосталь — в її розпорядженні старий батьківський сад. Сушарка теж була, хоч і стара, але потужна. Коли почалися масові замовлення, докупила ще одну — «Волтера 1000».
«Наперед багато пастили не роблю: прийняла замовлення, зробила і відразу віддала. В середньому на виконання одного замовлення в мене йде дві доби. Найбільше моїм споживачам подобається бананова та вишнева пастила. Але зазвичай у моєму асортименті пастила із сезонних ягід і фруктів», — зазначає жінка.
Для того, щоб і зимою готувати пастилу, Мирослава Сапченко робить заготовки пюре та морозить його.
Лише за 2 місяці роботи пастильє відбила всі вкладені у справу кошти, це при тому, що вартість її смаколиків нижча, ніж у колег — 75 грн за 100 г. У свій солодкий бізнес Мирослава вклала близько 20 тис. грн.
«Виробництво пастили може бути як основний дохід. Але оскільки я поєдную цю справу із роботою в дитсадку, то витрачаю на весь процес 3-4 години на день», — зізнається полтавчанка.
Вона розповідає, що для початку освоєння цієї професії потрібно мати хороший блендер для виготовлення фруктового пюре, сушарку та морозильну камеру. А ще — кімнату з вентиляцією: якщо не будуть відкриватися вікна, то через високу вологість з’явиться пліснява.
Процес виготовлення пастили розпочинається з розрізання плодів. Наприклад, з яблук виймається серцевина, шкірка залишається. Потім вони запікаються в духовці, а коли охолонуть — збиваються з водою у блендері. Господиня наголошує, що гарячу пастилу не можна лити на лотки.
Окрім натуральних солодощів, Мирослава має свій невеличкий квітковий чат продажу.
«Я хотіла посадити багато квітів, а на все грошей не вистачало, тому вирішила шукати оптового посередника і дівчат, з якими можна поділитися квітами. А ще вирощую пряні трави — м’яту, розмарин, орегано тощо. Продаю їх у горщиках із закритою кореневою системою», — розповідає вона.
Війна, яка прийшла в Україну 24 лютого, додала до переліку справ жінки ще одну роботу — виготовлення сухого борщу для ЗСУ.
«Я починала сушити борщ у квітні, досвідом поділилася моя підписниця. У червні забрали до ЗСУ чоловіка моєї сестри, тоді й почали виготовляти їх, бо ж продукт у хлопців користується шаленим попитом. Робили це ночами, передали близько 500 порцій. Люди пропонували в якості допомоги овочі та гроші, а нам потрібні руки. Тому ми трохи скинули обороти і сьогодні повністю забезпечуємо лише одну бригаду», — зазначає Мирослава Сапченко.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Сертифікований елеваторний комплекс із потужністю підлогового зберігання до 10 тис. т виставили на продаж у Полтавській області.

З огляду на екологічний аспект ведення господарства та економічний складник у ТОВ «Мрія» вирішили перейти на альтернативну енергетику. Обладнали зерносушарку українського виробництва, яка працює на деревній трісці, що значно дешевше, ніж дизельне пальне.

Садівники Полтавщини 2026 року планують зібрати близько 48 тис. т яблук, це на 20% більше, ніж минулоріч. Збирати плоди у регіоні почали на початку вересня і завершать у жовтні.

Кукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора.

Перехід галузі картоплярства України від сировинної моделі до створення доданої вартості через розвиток промислової переробки суттєво підсилить конкурентоспроможність, стабілізує доходи виробників і сприятиме інтеграції в європейські та глобальні ринки.

Б’юті-майстриня Маргарита Козаченко у 2023 році відкрила сімейну екоферму «Перепілочка» на Полтавщині. Вона одразу зрозуміла, що ключ до стабільності — це повний контроль виробничого циклу: від власної інкубації перепелів до виробництва кормів. Завдання на найближчі роки — стати енергонезалежним господарством.

Освоєння сироваріння стало для 20-річної Дани Сєрьогіної вимушеним кроком, який переріс у повноцінне кохання до агро.

Майстерня пастили Oda Smakot у Рівному пропонує споживачам 15 смаків пастили, 5 смаків йогуртасиків (пастила на основі йогурту) і 9 смаків джерків на основі курятини.

Точкою відліку рівненського бренду Oda Smakot є пастила, яку 6 років тому почала виготовляти Тетяна Новачук. Згодом асортимент поповнився йогуртасиками та курячими джерками. Та на цьому майстриня не зупинилася й нещодавно здивувала всіх картиною, яка повністю намальована пастилою.

У лютому 2023 року Софія Римар з Олександрії, що на Кіровоградщині, відкрила свою майстерню пастили. Раніше корисні смаколики вона виготовляла вдома.