Люди йдуть на людей. Усвідомлення цього факту дало поштовх виховательці з Полтавщини Мирославі Сапченко розпочати свою справу та фермерський блог в Instagram.
Під час карантину вона опанувала нову для себе професію — пастильє. Продажі пішли відразу, адже підписники Мирослави були з нею від старту її навчання.
Я вчилася готувати пастилу по відео з YouTube, паралельно — знімала цей процес у сторіс. Мені дуже допомогли мої підписники — дівчата, які давно роблять такі натуральні смаколики, вони вказували мені на помилки. Instagram-пільнота разом зі мною пройшла мій шлях освоєння нової професії. Гадаю, саме це і викликає в них довіру до мене і мого продукту.
Сировини для пастили та фріпсів у Мирослави Сапченко вдосталь — в її розпорядженні старий батьківський сад. Сушарка теж була, хоч і стара, але потужна. Коли почалися масові замовлення, докупила ще одну — «Волтера 1000».
«Наперед багато пастили не роблю: прийняла замовлення, зробила і відразу віддала. В середньому на виконання одного замовлення в мене йде дві доби. Найбільше моїм споживачам подобається бананова та вишнева пастила. Але зазвичай у моєму асортименті пастила із сезонних ягід і фруктів», — зазначає жінка.
Для того, щоб і зимою готувати пастилу, Мирослава Сапченко робить заготовки пюре та морозить його.
Лише за 2 місяці роботи пастильє відбила всі вкладені у справу кошти, це при тому, що вартість її смаколиків нижча, ніж у колег — 75 грн за 100 г. У свій солодкий бізнес Мирослава вклала близько 20 тис. грн.
«Виробництво пастили може бути як основний дохід. Але оскільки я поєдную цю справу із роботою в дитсадку, то витрачаю на весь процес 3-4 години на день», — зізнається полтавчанка.
Вона розповідає, що для початку освоєння цієї професії потрібно мати хороший блендер для виготовлення фруктового пюре, сушарку та морозильну камеру. А ще — кімнату з вентиляцією: якщо не будуть відкриватися вікна, то через високу вологість з’явиться пліснява.
Процес виготовлення пастили розпочинається з розрізання плодів. Наприклад, з яблук виймається серцевина, шкірка залишається. Потім вони запікаються в духовці, а коли охолонуть — збиваються з водою у блендері. Господиня наголошує, що гарячу пастилу не можна лити на лотки.
Окрім натуральних солодощів, Мирослава має свій невеличкий квітковий чат продажу.
«Я хотіла посадити багато квітів, а на все грошей не вистачало, тому вирішила шукати оптового посередника і дівчат, з якими можна поділитися квітами. А ще вирощую пряні трави — м’яту, розмарин, орегано тощо. Продаю їх у горщиках із закритою кореневою системою», — розповідає вона.
Війна, яка прийшла в Україну 24 лютого, додала до переліку справ жінки ще одну роботу — виготовлення сухого борщу для ЗСУ.
«Я починала сушити борщ у квітні, досвідом поділилася моя підписниця. У червні забрали до ЗСУ чоловіка моєї сестри, тоді й почали виготовляти їх, бо ж продукт у хлопців користується шаленим попитом. Робили це ночами, передали близько 500 порцій. Люди пропонували в якості допомоги овочі та гроші, а нам потрібні руки. Тому ми трохи скинули обороти і сьогодні повністю забезпечуємо лише одну бригаду», — зазначає Мирослава Сапченко.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Крафтове виробництво «Двір Індика», що на Полтавщині, за рік вирощує понад 2 т м’яса, з яких переробка складає лише 20%. У асортименті ковбаси та сардельки, а також різні копчення. У планах збудувати повноцінний цех, модернізувати інфраструктуру та виготовити унікальний для українського ринку продукт — хамон із ніжки індика, а для цього потрібна кліматична камера.

Кукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора.

Перехід галузі картоплярства України від сировинної моделі до створення доданої вартості через розвиток промислової переробки суттєво підсилить конкурентоспроможність, стабілізує доходи виробників і сприятиме інтеграції в європейські та глобальні ринки.

Перед облаштуванням елеватора в СФГ «Тиблевич» уважно обирали виробника та вивчали не лише якість обладнання, а і товщину металу. Для зберігання зерна оптимальним варіантом для себе визначили силос на 6 тис. т від LUBNYMASH. Транспортні норії також обрали у даного заводу-виробника.

Б’юті-майстриня Маргарита Козаченко у 2023 році відкрила сімейну екоферму «Перепілочка» на Полтавщині. Вона одразу зрозуміла, що ключ до стабільності — це повний контроль виробничого циклу: від власної інкубації перепелів до виробництва кормів. Завдання на найближчі роки — стати енергонезалежним господарством.

Освоєння сироваріння стало для 20-річної Дани Сєрьогіної вимушеним кроком, який переріс у повноцінне кохання до агро.

Майстерня пастили Oda Smakot у Рівному пропонує споживачам 15 смаків пастили, 5 смаків йогуртасиків (пастила на основі йогурту) і 9 смаків джерків на основі курятини.

Точкою відліку рівненського бренду Oda Smakot є пастила, яку 6 років тому почала виготовляти Тетяна Новачук. Згодом асортимент поповнився йогуртасиками та курячими джерками. Та на цьому майстриня не зупинилася й нещодавно здивувала всіх картиною, яка повністю намальована пастилою.

У лютому 2023 року Софія Римар з Олександрії, що на Кіровоградщині, відкрила свою майстерню пастили. Раніше корисні смаколики вона виготовляла вдома.