Ринок зерна

Новий маркетинговий рік для українських аграріїв виглядає більш комфортним з погляду балансів, адже, попри складну логістику, залишків уже практично немає. Проте він залишається нищівним щодо цін на зернові.

Міністерство сільського господарства США (USDA) збільшило оцінку урожаю та експорту української кукурудзи на 2023/24 МР.

Єгипет у 2023/24 МР стане найбільшим у світі імпортером пшениці, закупивши 12 млн т порівняно з 11,2 млн т у попередньому році.

Коли мене продовжують запитувати: «А навіщо взагалі посередник — брокер?», я ставлюся із розумінням. Тому що колись, ще трейдером, уперше маючи справу із позицією міжнародного партнера «працюємо тільки через брокера», я сам дивувався і запитував. За останні півтора року українські агровиробники тісніше познайомилися із європейською і міжнародною практикою торгівлі. Але професія товарного брокера лишається новою на українському ринку і часом все ще потребує роз’яснення.

Маса всього експортного вантажу агропродукції буде вдвічі меншою, ніж зазвичай вивозили з України. Тому не буде такого тиску на обмежену логістику, як минулими роками.

Організувати експорт сільськогосподарської продукції з України стає все складніше. Навіть якщо за офіційними документами ввіз дозволений, на практиці це здійснити не завжди можливо.

Перегляд аграріями структури сівозмін внаслідок збитків через суттєве подорожчання внутрішньої логістики у 2022 році та наявні логістичні обмеження експорту стимулюватимуть агровиробників радикально скоротити обсяги вивезення зернових культур на експорт у 2023-24 маркетинговому сезоні.

Провінція Хенань, розташована на сході центральної частин Китаю, де виробляють третину всієї пшениці, переживає незвичні для цього регіону затяжні дощі. Надмірна вологість спричинила раннє проростання зерна.

Перспективи України на світовому ринку кукурудзи у 2023/24 МР зараз складно спрогнозувати через низку факторів.

Інвестиції — це всього-на-всього гроші, найбільшою проблемою для портової галузі сьогодні є брак професійних кадрів.

Виведений з ладу аміакопровід Тольятті – Одеса ускладнює ситуацію із продовженням «зернової угоди».

Підготовлений Європейською комісією регламент, який продовжує дію заборони на імпорт українського агроекспорту, стосуватиметься меншої кількості товарів.

Агропродовольчий сектор України, попри війну, залишається інвестиційно привабливим через наявні природно—кліматичні умови, накопичену експертизу та кваліфіковані кадри, відносно низьку вартість основних факторів виробництва (землі та робочої сили), розвинену логістику, орієнтацію на експорт, високий попит на продукцію на міжнародних ринках та близькість до європейського ринку.

Китайський ринок кормів для тварин замінює значні обсяги кукурудзи дешевою пшеницею.

Цього сезону гравці аграрного сектору ще говорять про експортний потенціал України на глобальному ринку та шляхи експорту. Щоправда, ці прогнози стабільно складні, лише з певними індикаторами до оптимізму. Найбільш вразливий у цій ситуації однозначно агровиробник — заробити буде важко, а якщо на ринку не станеться глобальних змін, то вже наступного року прогнозуються серйозні структурні проблеми в українському агросекторі.

Висока ціна на продовольство у світі протягом останніх років спонукала аграріїв до збільшення обсягів виробництва. Надлишок пропозиції вже тисне на глобальний ринок.

Китай, який значно збільшив імпорт пшениці, закуповує зовсім невеликі обсяги в росії, яка є найбільшим світовим експортером.

Україна, росія, Туреччина та ООН домовились продовжити «зернову угоду» на 2 місяці.

Польща вимагає введення санкцій Європейського Союзу стосовно імпорту російської агропродукції.

Зустріч на рівні заступників міністрів оборони Туреччини, України і росії щодо продовження «зернової угоди» відклали на наступний тиждень. Сьогодні, 5 травня, у Стамбулі відбудеться технічна зустріч сторін.