Ринок зерна

Експорт української пшениці залишається стабільним цього сезону, попри виклики та зміни у торговельних потоках.

Україна у березні поточного року експортувала 1,1 млн т пшениці — це один із найвищих місячних показників поточного сезону. У квітні обсяги постачань можуть бути дещо нижчими, але все ж залишаться на високому рівні.

Українські аграрії на тлі високих цін на кукурудзу вже експортували близько 1,8-1,9 млн т і поки зберігають непогані темпи відвантаження. Водночас ситуація на глобальному ринку може скоро змінитися.

Європейський Союз планує запровадити мита на імпорт американської кукурудзи, рису та потенційно низки інших продуктів.

Туреччина офіційно відкрила безмитний імпорт пшениці в межах Режиму внутрішньої переробки (DIR).

Туреччина запровадила квоту на імпорт 1 млн т кукурудзи зі зниженим 5% ввізним митом.

Китай підвищив цільовий показник внутрішнього виробництва зерна у 2025 році до 700 млн т, збільшив бюджет на створення запасів до $18,12 млрд (+6,1%) та виділив $7 млрд на страхові виплати аграріям.

росіяни планують побудувати на тимчасово окупованій частині Донеччини 7 елеваторів для зберігання краденого українського зерна.

Китайські аграрні вчені розробляють нові сорти кукурудзи, багаті на білок, які можуть замінити соєві боби в кормах для тварин.

Країни Європейського Союзу з початку 2024/25 МР і до 4 березня експортували 14,7 млн т пшениці та продуктів переробки, що на 37% поступається показнику відповідного періоду попереднього сезону.

Фондові індекси США відреагували падінням на рішення Дональда Трампа запровадити мита на товари з Канади, Мексики та Китаю. Ціни на кукурудзу та сою, які першими постраждають від введення дзеркальних мит з боку імпортерів, також пішли вниз.

Турецький уряд планує запровадити нову імпортну квоту на кукурудзу в середині березня або на початку квітня, що викликало ажіотаж серед імпортерів, які намагаються встигнути ввезти вантажі до початку дії нових правил.

Український експорт пшениці у лютому та січні демонстрував тенденцію до зниження. Однак ситуація почала змінюватися після введення росією квот на експорт пшениці, що стимулювало імпортерів переорієнтуватися на українську продукцію.

Уряд Республіки Чад звільнив імпорт деяких продуктів харчування від мит ​​і податків до 31 грудня 2025 року.

Український агросектор на 60-70% експортно орієнтований і водночас залежний від експорту— це реальність, що світове споживання залежить від українського агроекспорту.

Імпорт пшениці у Великій Британії за першу половину 2024/25 МР склав 1,70 млн т, що на 60% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і на 74% перевищує середній показник за п’ять років.

Зростання цін на українському внутрішньому спотовому ринку також відображається у форвардних цінах на новий урожай.

Український ринок ячменю демонструє нестабільну динаміку через внутрішні фактори.

Міністерство сільського господарства США (USDA) очікує, що глобальне виробництво кукурудзи на 2024/25 МР знижено на 1,9 млн т — до 1,212 млрд т, головним чином через скорочення врожаю в Південній Америці.

Туреччина з жовтня 2024 року по січень 2025 року імпортувала 1,86 млн т української кукурудзи, що майже в 10 разів більше, ніж за той самий період минулого сезону, коли обсяги імпорту склали лише 194 тис. т.