Ринок зерна

Європейська комісія розробила проєкт рішення про заборону імпорту до ЄС агропродукції з росії та білорусі.

Литва запровадила посилений контроль за імпортом зерна із росії та інших країн підвищеного ризику.

Українська агропродукція не є вирішальним фактором, який впливає на становище польських фермерів.

Уряд з осені 2023 року намагається забезпечити повніше повернення валюти, яка отримується під час експорту зернових та олійних, і потенціал для легалізації та виведення з «тіні» дуже великий. Уже є очевидні успіхи.

Євросоюз готується ввести мита на імпорт зерна з росії та білорусі, щоб заспокоїти фермерів та деякі країни-члени. Це буде першим обмеженням на російські продовольчі товари з часу повномасштабного вторгнення в Україну.

Торгова компанія Sierentz Global Merchants припиняє торгівлю зерном у світі, персонал звільняється.

Ситуація на глобальних ринках зерна за останні 30 років кардинально змінилася, і такі країни як Польща та Україна не є настільки великими гравцями на цьому ринку, аби на нього впливати.

Чехія запропонує Раді Євросоюзу внести російську та білоруську аграрну продукцію до санкційного списку.

Сейм Литви 14 березня ухвалив резолюцію, в якій просить Єврокомісію заборонити імпорт російського та білоруського зерна до Європейського Союзу.

Європейська комісія (ЄК) наступного тижня планує представити пропозицію щодо кількісних обмежень на імпорт зерна з росії та білорусі.

Посівні площі під кукурудзою будуть збільшуватися через сприятливі кліматичні умови. Втім, вони не повернуться до довоєнного рівня, оскільки обмежені зростанням площ під олійними культурами.

До 2033 року в Україні не прогнозується зростання загальної площі зернових та олійних культур.

Литовські виробники зерна заявляють, що їхньою найбільшою проблемою є не українське, а російське зерно, яке у величезних кількостях потрапляє до Європейського Союзу.

Імпорт агропродукції з росії до Польщі за підсумками 2023 року сягнув $117 млн та перевищив рівень 2021 року, тобто рівень до повномасштабної війни.

Повномасштабний напад росії на Україну в лютому 2022 року призвів до різкого зростання цін на пшеницю та кукурудзу, хоча це зростання було нижчим, ніж початкові прогнози.

Регіони Африки, Близького Сходу, Китаю, Південно-Східної Азії, Західної Азії та Латинської Америки у найближчі 10 років будуть стимулювати світову торгівлю через збільшення попиту на продукти харчування.

Аграрії в усьому світі стикаються з численними кризами — це зміна клімату, втрата біорізноманіття, логістика, монополізація продсистеми тощо. А для українських фермерів додатковим викликом стала війна.

Експортери намагаються шукати альтернативу Індонезії для продажу української пшениці, але поки немає нових факторів, тож ринок пшениці тримає знижувальний тренд.

П'ять років тому у ФГ «Тимбай Агро» Білоцерківського району Київської області зафіксували світовий рекорд урожайності сорго — 14,4 т/га. У «Науково-виробничому товаристві «Укрсорго» зазначають, що це не межа, адже потенціал урожайності культури — 20-22 т/га.

На пшеничному ринку експерти очікують стабільний ціновий тренд, тоді як по кукурудзі можливе зниження. Втім, передумов для суттєвого обвалу ринку чи значних коливань немає.