
В Україні та ЄС схоже функціонування ринку пшениці для борошномельної галузі — здебільшого для виробництва борошна використовується локальна сировина, а сам продукт орієнтований на внутрішній ринок з невеликими спробами виходу на зовнішній. Тому українське борошно не несе загрози ринку ЄС, натомість галузь чекає на відновлення контейнерних перевезень, щоб відновити постачання на свої традиційні ринки.

Країнам Близького Сходу, таким як Єгипет, Ємен та Ліван, для яких Україна є основним постачальником пшениці, загрожує «катастрофа на катастрофі» через повномасштабне вторгнення росії в Україну.

Вплив російсько-української війни на продовольчу безпеку вже відчувається у зростанні цін на продукти харчування та дефіциті основних сільгоспкультур у регіоні Близького Сходу та Північної Африки (MENA).

Бойові дії в Україні ведуться в місцях, де має проходити посівна, тож її зрив призведе до негативних наслідків для всіх країн. Проте в Україні голоду не буде, оскільки є запаси минулорічного рекордного врожаю, який просто не може бути експортований. Страждатимуть ті країни, куди це зерно не доїде.

Вторгнення росії в Україну закрило країнам Близького Сходу та Північної Африки доступ до чорноморського зерна. Воєнні дії призвели до зупинки відвантажень з українських портів, а фінансові санкції поставили під сумнів платежі за російську пшеницю, що додало ще один ризик для урядів у регіоні MENA, які вже борються зі збільшенням витрат на імпорт, економічними кризами чи конфліктами.

Україна у липні-грудні 2021/22 МР відправила на зовнішній ринок рекордні 15,9 млн т пшениці, що на 27% перевершує аналогічний показник попереднього сезону (12,5 млн т).

