ІАМО ФОРУМ 2018: перспективи та виклики великомасштабного сільського господарства

Науковці різних країн постійно досліджують перспективи розвитку таких господарств, вивчають їхній вплив на суспільство та економіку. Для того, щоб поділитися своїми напрацюваннями та думками, з 27 по 29 червня Лейбніц-Інститут аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (надалі — ІАМО), спільно з DLG e.V. та асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), організував Форум під назвою «Велике сільське господарство — для прибутку і суспільства?».

Варто зауважити, що Форум вже є традицією, яку було започатковано ще у 2003 році. Правда тема обговорення щороку інша.

«Основна мета цьогорічного Форуму — зібрати експертів з усього світу, які досліджують агрохолдинги, для того, щоб вони представили і обговорили поточні результати власних напрацювань, розробили рекомендації та визначили напрямки майбутніх досліджень», — розповідає старший науковий співробітник ІАМО, член Експертної ради УКАБ Тарас Гагалюк.

Для того, аби продемонструвати результати своїх напрацювань, учасники Форуму проходили відбір: тема дослідження мала бути актуальною, цікавою та вписуватися в загальну структуру Форуму, адже паралельно працювало аж три сесії. Загалом протягом трьох днів Форуму на 15 паралельних сесіях свої роботи презентували аспіранти та науковці зі ступенем доктора чи аналогічним у співвідношенні 40:60.

Географічний фокус конференції охопив країни Східної Європи, колишнього Радянського Союзу, Східної Азії, а також країн Америки, Австралії та навіть Океанії.

«Цього року Форум відвідало 195 учасників з різних країн світу, — розповідає директор ІАМО Альфонс Бальман. — Тема Форуму є досить провокаційною, тому зібралися саме ті люди, котрих дійсно цікавить розвиток великомасштабного виробництва».

Перший день Форуму був присвячений основним детермінантам розвитку великомасштабного сільського господарства. Професор економіки сільськогосподарського коледжу Луїза де Кейроса університету Сан-Паулу Жоакім Бенту де Соуза Феррейро Фільйо розповідав про ефективність великих господарств. На його думку, «великі підприємства є більш ефективними, але чи буде їх кількість зростати важко сказати. Та навіть якщо і буде, то безумовно вони займуть не весь ринок, малим фермерам не варто за це турбуватися».

У свою чергу керівник московського офісу ФАО по зв’язках з Російською Федерацією Євгенія Сєрова також висловила упевненість, що розвиток агрохолдингів не вплине на кількість малих фермерських господарств в світі, адже попит на якісні та органічні продукти харчування збільшується і цілком зрозуміло, що великі компанії не зможуть брати до уваги локальні потреби споживачів, адже їхнє виробництво є масштабним.

Професор та голова кафедри аграрної та ресурсної економіки Каліфорнійського університету Девіса Річард Секстон вважає, що невеликим господарствам потрібно йти в продукти з високою доданою вартістю, робити хоча б первинну переробку чи елементарну упаковку.

Другий день форуму розпочався з виступу Міли Клетскі, президент інвест-консалтингового онлайн-ресурсу Picking Alpha, яка висвітила основні тенденції інвестування у великомасштабне виробництво. «З глобалізацією ціни на сільськогосподарські товари стали дуже нестабільними, — говорить Міла. — Наприклад, лідер у виробництві сої США зі зростанням виробництва сої у Бразилії не може конкурувати з дешевими цінами конкурента, тому крупні ферми США мають великі труднощі з продажами своїх культур. Для інвесторів їхнє виробництво є не ліквідним. Банки неохоче надають їм кредити».

Консультант Centreс Consulting Group (США) Антоніо Карлос Ортіс зробив висновок, що відсутність ліквідності, недостатня увага до внутрішнього процесу роботи компанії та великі потреби в рефінансуванні і є тією вибухонебезпечною сумішшю, яка робить підприємства неуспішними.

ІАМО Форум 2018 відрізняється від попередніх тим, що третій день був присвячений саме практичним питанням: представники із бізнесу Алекс Ліссітса (генеральний директор українського агрохолдингу ІМК) та Ауреліо Павінато (генеральний директор бразильського агрохолдингу «Агрікола») продемонстрували на власному прикладі, як їхні компанії співіснують із малими, та розповіли про розвиток великомасштабного виробництва.

«Розвитку великомасштабного виробництва безумовно сприяють технологічні чинники, — стверджує Алекс Ліссітса. — В останні роки, технологічні досягнення підвищили середню продуктивність виробництва, тому сільгоспвиробники повинні швидко наздогнати світові технологічні тренди, щоб не втратити своєї конкурентоспроможності. Великим компаніям, тобто агрохолдингам, набагато легше приймати та впроваджувати нові технології виробництва та управління».

Ауреліо Павінато підтримує таку думку і стверджує, що глобальні тенденції споживання є чинником, який стимулює розвиток холдингів: «Споживчі настрої по всьому світу динамічні та швидко змінюються. Компанія, яка не звертає уваги на ці тенденції, може втратити один із своїх ринків (це особливо небезпечно, якщо компанія фокусується на одному конкретному ринку). Тут знову ж таки, агрохолдингам простіше, бо вони є більш гнучкими та орієнтованими на зменшення ризиків».

Завершальною була панельна дискусія між представниками Королівства Нідерландів, Німеччини та України, в якій були висловлені цікаві думки щодо користі агрохолдингів для суспільства.

Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький підсумував, що розвиток великомасштабного виробництва насправді залежить від багатьох факторів, які інколи неможливо передбачити.

Проте дослідження ІАМО показують, що надалі буде відбуватися укрупнення бізнесу.

«Великі господарства будуть зливатися між собою або поглинати менших, — розповідає Тарас Гагалюк. — Хоча  у деяких агрохолдингів прибутковість по певним культурам сягає 50%, але маржа в середньому по сільському господарству маленька, і тому укрупнення сприяє зменшенню витрат на одиницю площі чи продукції. Малі фермери не завжди можуть справлятися з цим тиском, відповідно їх поглинають ті, які за рахунок ефекту масштабу можуть задовольнити вимоги ринку».

Крім цього, за словами Тараса Гагалюка, агрохолдинги часто заповнюють «дірки» в соціальній політиці місцевих і центральних органів влади за рахунок своїх програм соціальної відповідальності.

Наступна зустріч в ІАМО відбудеться вже за рік — 26-28 червня 2019 року. Тема ІАМО Форуму-2019 — продовження цьогорічної дискусії з іншого ракурсу — «Малі фермерські господарства перехідного періоду: як стимулювати інклюзивний ріст».

Тому всіх, хто не встиг долучитися до обговорення цього року, організатори запрошують до наступного, на якому буде ще більше цікавих думок та ідей.

Іванна Панасюк, AgroPortal.ua