Вирости собі та світу. Як працюють найбільші агрохолдинги під час війни

06 травня 2022, 06:10 12285

Від посівної, яка триває в Україні, залежить продовольча безпека багатьох країн. Тому зараз увага світової спільноти прикута не лише до новин з воєнного, а й аграрного фронту. Адже війна в Україні може спровокувати глобальну продовольчу катастрофу, оскільки до 30% сільськогосподарських земель не будуть засіяні.

Скільки площ вдасться засіяти, як проходять весняно-польові роботи та які рішення довелося приймати під час війни — AgroPortal.ua цікавився у найбільших гравців аграрного ринку.

* Компанії подаються за величиною земельного банку

propData.content.image
Вадим Скрипник, директор сільськогосподарського виробництва агропромхолдингу «Астарта-Київ»

«Ми вважаємо, що не потрібно в цих умовах зменшувати обсяги виробництва сільгосппродукції. Навпаки — їх потрібно зберегти. Усі землі, які доступні зараз для обробітку, потрібно обробляти. Щодо «Астарти», то ми обробляємо 100% земель, які є у нас в управлінні» 

У компанії відзначають, що основні тенденції цьогорічної посівної — збільшення площ під посівами сої, ріпаку та соняшнику та зменшення площ під кукурудзою. Площі під цукровим буряком залишили без змін.

propData.content.image
Віталій Ставнічук, операційний директор «Контінентал Фармерз Груп»

«Війна нас застала, коли весняно-польові роботи уже стартували. Першими викликами, з якими зіткнулася компанія, стали безпека нашої команди та створення умов для операційної діяльності. Ми взяли паузу на один день, щоб зрозуміти, як працювати і налагодити процеси. Необхідні засоби, робоча команда, відсутність активних бойових дій на територіях, де ми працюємо, дозволили нам практично одразу відновити роботи на полях»

Цього року компанії довелося оперативно вносити зміни у структуру посіву й додати стратегічно важливі для продовольства культури — гречку та цукровий буряк. Під них відвели 1,2 тис. га та 1 тис. га відповідно.

«Озимі культури разом із гречкою та цукровим буряком нині стратегічно важливі для країни. Наше першочергове завдання — забезпечити внутрішнього споживача та уникнути продовольчої кризи», — зазначає операційний директор «Контінентал Фармерз Груп» Віталій Ставнічук.

Компанія планує провести весняну посівну в повному обсязі вже до середини травня. Після завершення посіву підприємство планує перейти до другого, критично важливого для культур етапу — внесення засобів захисту. Зараз робиться все, щоб забезпечити необхідні запаси для цих операцій.

Цього року дуже допомогла традиційна стратегія компанії, яка  передбачає завчасне планування процесів та забезпечення: там, де були проблеми з доставкою, налагоджували логістику, де було безпечно — доставляли самовивозом.

«Зараз також активно працюємо із забезпеченням комплектування: у перші тижні були проблеми з його доправленням, але станом на сьогодні ринок оживився та почав ефективно працювати. Незважаючи на затримки з доставкою, наші сервісні служби обіцяють вчасну підготовку техніки, зокрема й до жнив», — зазначає Віталій Ставнічук.

Він додає, що зараз складно спрогнозувати, який буде стан із постачанням необхідних ТМЦ та палива до кінця сезону, але в компанії сподіваються, що зможуть як завершити посів, так і зібрати надважливий урожай 2022 року. 

propData.content.image
Олександр Вержиховський, операційний директор компанії ІМК

«На Чернігівщині посіємо 60% від запланованих попередньо під посів ярих культур площ. На решту площ не матимемо змоги зайти з посівом із міркувань безпеки, адже понад 18 тис. га земель, де проходили активні бойові дії, є предметом досконалого вивчення та, за потреби, розмінування. При цьому завдяки активній розміновувальній роботі нам вдалось зайти з підживленням та захистом на 100% площ ІМК, засіяних озимою пшеницею, в тому числі й на багатостраждальній Чернігівщині»

Нових культур у сівозміну компанія ІМК не вводила — вирішили продовжувати концентруватись на вирощуванні традиційних трьох культур: озимої пшениці, соняшнику, кукурудзи. Єдине — змінилась пропорція культур у сівозміні, адже скорочення посівних площ відбулось насамперед за рахунок кукурудзи. 

«Перш за все нами було поставлено акцент на максимальну увагу до безпеки наших працівників при виконанні польових робіт. По кожному із регіонів режим роботи, переміщення техніки тощо узгоджувались із місцевими військово-цивільними адміністраціями», — розповідає Олександр Вержиховський.

Також були пропрацьовані, досліджені на предмет безпеки та затверджені маршрути переміщення техніки включно з місцями в’їзду/виїзду на поля. У місцях активних бойових дій поле відкривалось для здійснення на ньому польових робіт виключно після його дослідження саперами.

Також новою практикою для компанії стало використання модулів Starlink для забезпечення резервних каналів інтернет-зв’язку.

propData.content.image
Нил Неміровченко, в.о. генерального директора ТОВ «ТАС Агро»

«Через воєнні дії ми повністю переформатували свою роботу. Розуміючи  ризики задля оптимізації витрат і зважаючи на логістичні проблеми, ми відкоригували структуру посівних площ. Площу  під кукурудзою зменшили більш ніж удвічі. Натомість майже в 2 рази збільшили площу під посів соняшнику та втричі збільшити площу під сою. Завдяки ефективному менеджменту та злагодженим діям нашої команди у цих складних умовах нам вдалося підготуватися до посівної кампанії»

Сьогодні одне з господарств компанії на Херсонщині перебуває в зоні активних бойових дій, тому про посівну там говорити не доводиться. Але в компанії мають надію, що після звільнення території ще зможуть засіяти там землю. 

«Чернігівщина — найбільш постраждалий регіон серед тих, де ми ведемо свою діяльність. Після її деокупації там залишилося багато нерозірваних снарядів та вибухонебезпечних предметів, чимало земель було заміновано ворогом. Але до старту посівної фахівці ДСНС провели розмінування територій. Тож, маючи відповідний дозвіл, ми взялися за роботу в полях. Наразі там активно проходить посівна кампанія», — зазначає Нил Неміровченко.

Він розповідає, що з початку бойових дій частина працівників компанії працює віддалено. Зважаючи на складні обставини, «ТАС Агро» також посилили співпрацю з органами місцевої влади у питаннях допомоги місцевим жителям та внутрішньо переміщеним особам. 

propData.content.image
Олена Ворона, директорка з операційної діяльності Групи АГРОТРЕЙД

«Карту посівної цього року спрогнозувати було неможливо. І тут як ніколи ми спиралися не на схеми та стандарти, а на професіоналізм і реакцію агрономів. У селі Нижня Сироватка неподалік Сум велися сильні бої, і ми думали, що не зможемо там нічого посіяти. Але ворога звідти вигнали, і, не чекаючи жодного дня, агрономи одразу виїхали в поле»

Компанія вже засіяла ярими культурами 5200 га та ще планує посіяти 28 тис. га. Приблизно 3 тис. га знаходяться в окупації, і на них посівна не проводиться.

Цього сезону зміни в заплановану структуру посівів не вносили, оскільки всю матеріальну базу і поля готували до заздалегідь визначеної сівозміни. При цьому в компанії не відмовились від запланованих раніше нових культур — восени була посіяна озима спельта, ще сіятимуть близько 200 га коноплі. 

«Мали важку ситуацію на Чернігівщині. Із 10 тис. га наших земель 9,5 тис. га були в снарядах, які розірвались або ні, в бомбах в людський зріст. Деякі ракети стирчали із землі. Але ми оперативно залучили велику кількість людей і запросили військових, щоб спільно очистити ці поля. Проходили по 1000 га на день, і зараз всі наші поля звільнені. Спасибі військовим, які разом із нашими робітниками розчищали поля», — розповідає Олена Ворона.

Також у зв'язку з війною компанії довелося запровадити стратегічні нововведення:  інформацію про розташування виявлених снарядів вносили у систему супутникового моніторингу Cropwise, щоб, коли посіви піднімуться, техніка на них не натрапила. Зараз же ці точки позначені як розміновані. 

propData.content.image
Світлана Омельченко, фінансовий директор компанії Agromino

«Маємо на Харківщині 15 тис. га в Богодухівському районі. Бойові дії проходять на відстані 50 км, але ми там проводимо посівну. Також 20% від усього земельного банку компанії знаходиться у Вовчанському районі, який окупований. Там посівна не відбувається, але на 5 тис. га посіяна озима пшениця, і ми впевнені, що зберемо врожай»

Компанія переглянула структуру посівів, і розуміючи, що кукурудза — найбільш складна логістична культура, намагалися максимально зменшити площі під нею та замінили на соняшник і сою. Крім того, в Agromino посіяли дві нові культури — горох та гірчицю. 

Заборона на експорт проса, яку впровадив уряд у зв’язку з війною в Україні, змусила агрохолдинг Agromino опановувати новий напрям — виробництво та фасування пшона.

«Ми вирощували просо, яке завжди експортували до Індонезії. Зараз у компанії є великі залишки, тому довелося за два місяці знайти переробні потужності для виробництва пшона. Наразі збираємося поставити вироблену продукцію на полиці торговельних мереж України», — розповідає Світлана Омельченко.

За її словами, за нинішніх обставин у дуже швидких умовах компанії доводиться повністю перебудовуватись і шукати нові рішення.

propData.content.image
Володимир Кравцов, операційний директор компанії «Агро-Регіон»

«Більше третини площі групи «Агро-Регіон» певний час були заблоковані веденням бойових дій у Київській та Чернігівській областях, розглядався можливий сценарій відмови від посіву тих площ. Завдяки ЗСУ площі були вчасно звільнені та розміновані, що дало змогу повноцінно провести посівну кампанію 2022»

В компанії відзначають, що початок посівної відбувався на фоні значних проблем з логістикою ТМЦ і техніки, розглядалися сценарії з жорсткими лімітами палива та інших сільгоспматеріалів.

Також компанія була вимушена в структурі посівів скоротити частину кукурудзу за рахунок соняшнику.

propData.content.image
Євген Горло, директор департаменту виробництва та розвитку Agricom Group

«У Чернігівській області цього року через війну не було посіяно жодного гектару вівса, оскільки на момент звільнення територій та огляду полів на безпечність робіт на них були втрачені строки посіву. Додатково ввели в сівозміну сою та частково збільшили площі соняшнику та кукурудзи»

В компанії відбулися зміни в структурі по обох кластерах. Частково зменшили площі під вівсом, але збільшили посіви нової культури в сівозміні — сої. У Житомирській області додали до структури яру пшеницю та сою, збільшили посіви вівса, при цьому пішли на скорочення посівних площ кукурудзи.