Тема сільського зеленого туризму стає все більш популярною серед українців. Люди уникають великих скупчень та все частіше проводять вихідні за містом: хтось у відпочинкових комплексах, а хтось надає перевагу саме зеленим садибам.
Як створити садибу з родзинкою, на кого орієнтуватись у цьому бізнесі та на чому ще можна заробляти у селі — розповіла в прямому ефірі в Instagram власниця садиби сільського туризму Country house (Полтавська область) та селянка в …надцятому поколінні Надія Михайлова.
Пані Надіє, ви в соцмережах позиціонуєте себе як селянка в …надцятому поколінні, яка має 1001 ідею заробітку в селі. Звідки черпаєте ці ідеї? Що вас надихає?
Надія Михайлова: Мене часто про це питають, і я ніколи не маю прямої відповіді. Ці ідеї наче народжуються в мені. Я дуже люблю село та природу, працювала і працюю щодня своїми руками, то, певно, все це відчуваю.
Найбільшим вашим проєктом є Country house — заміський кластер-дім сільського туризму, правдивої їжі, екоосвіти, етнопросвітництва, творчого розвитку та відпочинку. Поділіться секретом, як перетворити свою домівку на популярну садибу сільського туризму.
Надія Михайлова: Мої діди-прадіди жили в селі, тому ця тематика близька моїй душі. Дуже хотілося займатися чимось саме в селі, і коли я дізналася, що є така діяльність як сільський зелений туризм, то відразу поринула в це. Спочатку зв’язалася зі Спілкою сільського зеленого туризму, де і почерпнула всю початкову інформацію. Це було понад 20 років тому. Я повірила в те, що моя садиба може стати особливою і вартою того, щоб до неї приїжджали з різних куточків не те що України, а й світу.
Скільки часу і коштів потрібно для того, щоб відкрити власну зелену садибу? Які труднощі можуть бути на цьому шляху?
Надія Михайлова: Тут головне зрозуміти, що відразу все зробити неможливо. Якщо у вас є садиба, але ви не готові приймати гостей на нічліг — не біда, адже люди їдуть насамперед за враженнями.
Відвідувачів можна знайомити з історією села, показувати природу або ж організувати подієвий туризм, як це робимо ми в Country house. Зараз із цим легше, оскільки раніше люди не розуміли формат сільського зеленого туризму. В їхньому понятті — це тин, прядка, шаровари, самогон та борщ. І в кожній садибі лише це і було. Потім, коли почав розвиватися агро-, вело- і гастротуризм, з ідентифікацією стало легше.
Оскільки наша цільова аудиторія — діти, я довго привчала організаторів шкіл саме до дитячих шкільних турів. Бо куди возили зазвичай дітей? До лялькового театру, Петриківки чи Умані. Тому наша садиба стала чудовою альтернативою дитячих екскурсій.
Взагалі, біда в тому, що в Україні немає чіткого законодавства із сільського зеленого туризму.
Живий музей вергунів, поселення гобітів, які печуть хліб, та ресторан у кукурудзяному полі — чим ще приваблюєте туристів до своєї садиби?
Надія Михайлова: Зараз Country house має 2 локації. На одній реалізуються етнопроєкти, на іншій — еко.
Ми проживаємо на етнолокації. Тут працює живий музей вергунів. Чому живий? Тому що в нас немає експонатів під склом, гості все роблять своїми руками, наприклад, кременчуцькі вергуни. В музеї-майстерні «Сіно-Солома» відроджуються традиції хліботворення та проходять навчання з соломо-, рогозо- та лозоплетіння; тут же відбувається щорічний гарбузовий фест-квест як альтернатива Хелловіну.
На еколокації створено маленьке поселення гобітів, гномів та ельфів. У кожному казковому будиночку живе ремісник, який працює за законами природи. Приміром, гобіт-пекар показує, як перемелюється зерно, гобіт-гончар проводить майстер-класи з гончарства. У нас є контактна ферма тварин, за якою доглядає Шрек. Ельфи збирають різні трави, квіти, шишечки і варять з них еліксири, якими ми пригощаємо гостей.
Також у нас є локаворське кафе та ресторан — заклади харчування, які розміщують серед поля чи винограднику, це може бути один столик чи декілька. Тут готують страви з локальних продуктів, вирощених не далі ніж за 100 км від ресторану. Такий формат ми реалізуємо в кукурудзі та лаванді.
Зимові свята вже на фінішній прямій, люди починають планувати весняні вікенди. Вже підготували атракції? Які взагалі плани на весняно-літній сезон?
Надія Михайлова: Зараз ми готуємося до свята закоханих. Всі звикли святкувати в ресторанах, а от ми запрошуємо на сіновал. Також готуємо цікаву програму на Масницю — в нас можна буде подоїти козу, корову і самому спекти млинець.
Влітку чекаємо цвітіння лаванди — тут намагаємося відійти від лише фотосесій. Ми організовуємо атмосферні сніданки та вечері, готуємо французькі круасани, мохіто з лаванди, подаємо вареники з вишнями та лавандовим медом.
В одному з останніх дописів в Instagram ви зазначили: «Скільки б ідей я не мала — без команди я б їх не реалізувала». Як шукаєте кадри для роботи у своїй садибі?
Надія Михайлова: Ідея садиби полягає в тому, що всі члени сім’ї хочуть показати, як жити в селі, що тут їдять, як доглядати за тваринами. Мені допомагає сім'я та друзі, які також хворіють цією ідеєю. Якщо у вас немає однодумців, треба думати про формат, де вам не потрібні будуть помічники.
Як ідею заробітку в селі ви пропонуєте своїм підписникам вирощувати чорнобривці. Навіть уже розроблено авторський курс. Розкажіть про власний досвід вирощування та можливості, які відкриває цей напрям діяльності.
Надія Михайлова: Цим курсом я хотіла показати, що в селі можна на всьому заробляти. Декілька років тому всі сміялися з тих, хто заготовляє бузину, а сьогодні майже всі села відправляють великі партії заготівельникам. Та сама історія з чорнобривцями. Заготовляється сама квіточка, з якої можна робити і варення, і настоянки, і спеції. А головне, що це бізнес без великих капіталовкладень. У своїй садибі чорнобривці я використовую як гастрономічні гостинці.
Поділитеся декількома ідеями заробітку в селі для нашої аудиторії?
Надія Михайлова: Потрібно створити свою родзинку, бо якщо ваша садиба буде такою, як у всіх, багато туристів точно не привабите. Варто знайти свою тему і обкрутити все навколо неї. Ось я підписана в Instagram на дівчину, яка вирощує курочок чудернацьких порід. Я дуже хочу поїхати до неї в гості. Щоправда, вона живе далеко, аж на Вінниччині, але я готова долати цю відстань. А якщо готова я, то готові й решта людей, адже в неї є те, чого немає в інших садибах.
Дякую за розмову!
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Аграрії Полтавщини 2026 року засіяли 3,5 тис. га кавунів і динь. Це дозволило регіону посісти третє місце в Україні за площами вирощування баштанних культур.

18-річна Марина Породько з села Вертіївка на Чернігівщині проводить літні канікули не лише відпочиваючи, а й працюючи в аграрній сфері. Дівчина навчається на другому курсі Сокиринського професійного аграрного ліцею та працює трактористкою на підприємстві в сусідньому селі Бобрик.

Крафтове виробництво «Двір Індика», що на Полтавщині, за рік вирощує понад 2 т м’яса, з яких переробка складає лише 20%. У асортименті ковбаси та сардельки, а також різні копчення. У планах збудувати повноцінний цех, модернізувати інфраструктуру та виготовити унікальний для українського ринку продукт — хамон із ніжки індика, а для цього потрібна кліматична камера.

У Решетилівському професійному аграрному ліцеї на Полтавщині школярі вже з 12 років можуть спробувати себе в ролі трактористів, водіїв і зварників за допомогою сучасних VR-тренажерів. Такий профорієнтаційний простір допомагає підліткам ближче познайомитися з робітничими професіями ще до вступу до закладу освіти.

Німецьке сільськогосподарське товариство (DLG) розпочало приймання заявок на міжнародний конкурс DLG Agri Influencer Award 2026, який відзначає фермерів, що популяризують сучасне сільське господарство через соціальні мережі.

Коли в Україні говорять про агробізнес, зазвичай уявляють зернові, сади, ягідництво чи тепличні овочі. Однак фермерство давно виходить за межі звичних напрямів, а нішеві культури дедалі частіше стають не лише бізнесом, а й точкою тяжіння для туристів. Один із таких прикладів — ферма Peonita у селищі Глибока поблизу Чернівців, яку сьогодні називають найбільшим в Україні відкритим для відвідувачів полем півоній.

На Бакоті з’явилися три нові туристичні маршрути для піших і веломандрівок. Тепер відвідувачі можуть ще зручніше досліджувати Дністровський каньйон, навколишні села та природні локації регіону.

18 червня у Києві в «АртПричалі» пройде Gastro Bloggers Day — подія, яка об’єднає лідерів думок, підприємців, блогерів, маркетологів, PR-фахівців і представників провідних брендів та медіа.

У селі Ліпляве на Черкащині канівчанка Анна Сухобрус розвиває проєкт «Бабусина Хатка». Разом із сім’єю вона купує та реставрує старі будинки. Мета такого проєкту — розвиток сільського туризму, що дає можливість повернутися в щасливе та безтурботне дитинство, проведене в українському селі.

Бізнес-модель сільської садиби «Дім мандрівника», що на Бакоті, відразу передбачала активну соціальну складову. Протягом трьох років існування цього місця на базі садиби проводились різноманітні соціальні та волонтерські активності, зокрема прибирання від сміття узбережжя річки Дністер, реабілітаційні табори для сімей ВПО. Двері також безкоштовно відкрились у перший день повномасштабної війни для проживання переселенців. На базі садиби «Дім мандрівника» досі відбуваються різноманітні майстер-класи для місцевих дітей.