Разом назавжди, або Що буде з ОТГ?
У 2014 році уряд прийняв рішення про передачу повноважень місцевим радам. Це означає, що тепер розпоряджатися власними оборотними засобами села зможуть самостійно, а також вирішувати, на що саме їх витрачати.
Разом з цим, процес об'єднання ще триває, оскільки згідно із законом формування громад — справа добровільна. А поки ще не всі населені пункти виявляють бажання кооперуватися. Тут є і свої мінуси, тому що сформовані ОТГ показують дійсно хороші економічні результати.
Як це працює на ділі?
Процес об'єднання сіл в ОТГ відбувається за методологією, розробленою Міністерством регіонального розвитку. При цьому носить виключно рекомендаційний характер, оскільки об'єднання — це ініціатива добровільного характеру. Методологія визначає загальні риси ОТГ як територіальну доступність. При цьому всі показники можуть відрізнятися один від одного в залежності від щільності населених пунктів.
Фактори, що впливають на добровільне об'єднання, дуже різні, сходяться навіть у спільних амбіціях щодо розвитку. Об'єктивним чинником є центр економічної активності, при наявності інфраструктури і територіальної доступності для всіх, навколо якого обростає ОТГ.
Виходячи з цього майбутнє об'єднання формує перспективний план по областях і подає на розгляд. Іноді в процесі приєднуються ще села, які з тих чи інших причин не входили до початкового складу. Відповідно, ті громади ведуть переговори з обладміністрацією, і вносяться зміни в план.
Згідно з методологією Мінрегіону, ОТГ має бути фінансово забезпеченою якщо не на момент приєднання, то в найближчому майбутньому як факт. Основна фішка ОТГ полягає в тому, що її бюджет формується з 60% ПДФО, який платить населення, і він був би достатнім для бездефіцитного функціонування громади.
В кінцевому результаті не від держпідтримки буде залежати фінансова незалежність ОТГ, а від власної податкової бази. Саме тому фактор населеності ОТГ є ключовим в її благополуччі. Наприклад, ОТГ з населенням менше 5 тис. осіб уже вважається проблемною, щоб вийти в фінансовий плюс.
Що маємо на сьогодні?
Станом на жовтень 2018 року в Україні вже сформовано 705 ОТГ, 138 з яких зараз чекають рішення ЦВК по першим місцевим виборам. Тобто по факту вже маємо 838 ОТГ, які займають 202 тис. км2, або 36,2% територій. За даними Держстату, в ОТГ на сьогодні вже проживає 20% загальної кількості населення країни, або 7,1 млн осіб.
Як правило, середній розмір ОТГ становить 4-5 різних територіальних громад, загальною кількістю населення до 8,5 тис. осіб.
У 2015 році в Україні було створено Асоціацію об'єднаних територіальних громад, яка сконцентрована на забезпеченні різних послуг для ОТГ-членів. Наприклад, це юридичний супровід в судах, у випадках якщо при процесі об'єднання виникають спірні питання. Сьогодні в асоціації налічується 220 ОТГ, але процес приєднання членів йде мало не кожного дня.
Цікаво, що фінансовий чинник ОТГ дійсно почав показувати приріст. Частка доходів у власні місцеві бюджети з 5,1% у 2014 році піднялася до 7,1% у 2018 році. За результатами за серпень поточного року ОТГ заробили 148,9 млрд грн сумарно, до кінця року очікується, що ця сума виросте до 231 млрд грн. Для порівняння, ще 4 роки тому загальна скарбниця ОТГ становила всього 68,6 млрд грн.
Порізно все одно більшість?
Безліч сіл ще не визначилися, куди хочуть вступати. У період за 2015-2018 рр. 35,1%, або 3839 територіальних громад об'єдналися в ОТГ. При цьому 64,9%, або 7113 громад ще не визначилися з вибором і проживають без статусу ОТГ. В Асоціації ОТГ кажуть, що громади втрачають значні кошти державної субвенції тільки тому, що вони ще не об'єдналися.
«У цьому в якійсь мірі винні сільські голови та сільради, які не голосують за об'єднання. Конституційно всі люди повинні мати однакові послуги незалежно від того, де вони живуть», — зазначає директор з розвитку Асоціації ОТГ Ігор Абрам'юк.
За його словами, через такий стан справ втрачають самі села, тому що ОТГ — це в першу чергу економічно вигідно. «Реформа децентралізації націлена на оптимізацію державних витрат на управління територіями», — каже Абрам'юк.
В асоціації вважають, що вже до 2020 року процес об'єднання в ОТГ буде завершено. А наступні парламентські вибори за будь-яких розкладів повинні проходити вже з новим адміністративно-територіальним устроєм. Оскільки зараз половина сіл не отримують тих послуг і підвищення рівня сервісу й публічних послуг, які вже доступні людям в ОТГ.
Він також зазначає, що вже через 2 роки процес об'єднання буде завершено. «Україна повинна йти на наступні місцеві вибори восени 2020 року з новим адміністративно-територіальним устроєм. Тому що неправильно, коли половина населення країни живе в ОТГ, а половина — в селищах і селах, які ще не об'єдналися. Це фактично дискримінація частини населення, оскільки ці люди не можуть отримати від місцевої влади того рівня сервісу і тих публічних послуг, які вже доступні людям в ОТГ», — підкреслює він.
Зворотній бік медалі
При всіх явних плюсах ОТГ, не всі громади поспішають об'єднатися. Причин тут багато, починаючи від недостатньої активності керівництва сіл до того факту, що з вже об'єднаної ОТГ вийти законодавчо не можна. У перших версіях закону про ОТГ не було визначення «добровільного» об'єднання, цей термін додали потім. Уряд міг взяти функцію об'єднання на себе, разом з цим економічний результат від ОТГ на сьогодні міг би бути зовсім іншим. Але саме ця добровільність дала як плюси, так і мінуси, які сильно затягли процес.
Головна перевага в тому, що це оживило життя на місцях, особливо там, де навіть натяку на самоврядування не було. Люди почали розуміти, що від них щось залежить — а саме добробут громади, де вони житимуть.
Разом із цим, не можна скасовувати і ситуативні чинники, коли деякі громади утворюються навколо певного землевласника або політика. Є випадки саботажу з боку місцевих органів управління.
Так, нещодавній випадок в Новодністровській ОТГ Сокирянського району с. Ломачинці показав, що є й інший бік медалі. Суть конфлікту полягала в тому, що депутати Ломачинської сільської ради після перевиборів продовжують незаконно здійснювати дії від імені органу місцевого самоврядування. Не обійшлося і без типових рейдерських погроз фізичної розправи і псування майна. Питання навіть дійшло до Прем'єр-міністра, якому подають список всіх місцевих депутатів, що намагаються протистояти децентралізації. Разом з цим, справу поки розглядають у судах.
Затягнуті тимчасові рамки об'єднання в ОТГ можуть штовхнути державу на прискорення процесу самостійно. І якщо зараз ОТГ формуються на підставі «полюбовного» договору, де кожна область шукає вигоду, то для завершення реформи держава може скоригувати конфігурацію ОТГ. Це враховуючи те, що поки законодавчо прописаної процедури виходу з ОТГ по суті немає, і роз'єднати населені пункти можна тільки в судовому порядку.
З перших вуст:
Володимир Плетюк, голова Шумської ОТГ, Тернопільська область
Шумська ОТГ розпочала свою фактичну діяльність після місцевих виборів у жовтні 2015 року. Громада є найбільшою у Тернопільській області — до її складу увійшли 35 сіл району та м. Шумськ.
На мою думку, процес реформ незворотній, і децентралізація місцевого самоврядування — єдино вірний шлях розвитку нашої держави у поступальному просуванні до стандартів Євросоюзу та НАТО.
У процесі об’єднання спочатку завжди існує недовіра, побоювання. Скільки рад об’єднується? Де будуть вибори? Чи впорається громада зі своїми функціями? Одним із ризиків під час об’єднання нашої громади була проблема нестачі довіри членів громад до процесу об’єднання, виконання соціальних зобов’язань щойно створеними органами місцевого самоврядування по відношенню до представників фінансово слабких сільських рад. Та ситуація поступово змінювалась, рівень довіри громадян зростав з кожним успішним кроком. Люди відчули позитивні зміни: ремонт доріг, збільшення робочих місць та поліпшення інфраструктури на селі — все це успішні кроки об'єднання.
Світлана Палісіка, селищний голова смт Чечельник, Вінницька область
Наше селище, на жаль, не входить до ОТГ. Причиною тому, я гадаю, є брак ініціативних людей, які б до кінця розумілись на об'єднанні й уміли грамотно провести цю процедуру. Звичайно, спроби до об'єднання були, і на районному рівні про це завжди ведеться мова, але сподіваємося, що ми все-таки зуміємо об'єднати наші сили з іншими громадами до того моменту, коли відбудеться вже примусова децентралізація.
Василь Балук, сільський голова с. Великий Говилів, Тернопільська область
Наше село лише рік як увійшло до складу Хоростківської ОТГ, тому поки йде процес шліфування нашої роботи з іншими населеними пунктами, шукаємо кваліфіковані кадри, формуємо бюджет. Але разом з цим, ми вже можемо використовувати кошти, які виділяються на розвиток інфраструктури: за цей період зроблено частину дороги, автобусні зупинки, ремонти в школі та дитячому садочку, частково — в будинку культури. Наразі плануємо облаштувати конференц-зал та хореографічний зал.
Хочу зауважити, що за два роки до об’єднання ми, як сільська рада, працювали над тим, щоб увійти до ОТГ самодостатнім селом, щоб інші села могли перейняти у нас досвід, і ми разом стали цілісною та процвітаючою громадою.
Наталія Ключнікова, AgroPortal.ua