Аграрні розписки прийшли в тваринництво
Про це повідомляє Національний прес-клуб «Українська перспектива».
У договорі за аграрною розпискою чітко виписані параметри співпраці. Зокрема, передбачена базова жирність молока, яка має становити 3,4%, доїння має здійснюватися двічі на день, а раціон годівлі тварин повинен відповідати рекомендаціям спеціалістів Львівської аграрної дорадчої служби.
Сторони передбачили й форс-мажорні обставини. В договорі зазначили, що в разі нестачі молока для повного погашення зобов«язань позичальник може розрахуватися за аграрною розпискою майбутнім врожаєм будь-якої іншої сільськогосподарської продукції. І ця обставина є доволі привабливою для голови фермерського господарства «Сподівання» Михайла Маціканича. Бо до певної міри розв«язує йому руки: вже зараз він припускає, що в разі непередбачених ускладнень матиме можливість розрахуватися врожаєм сої, яку вирощує. І додає, що для нього важливо не підвести своїх партнерів і виправдати їх довіру.
Така багатоваріантність виконання зобов«язань за аграрною розпискою особливо багато важить для малих сільгоспвиробників. Саме до їх числа і належить Михайло Маціканич. Господарство має невелике, у ньому працює він сам, його дружина та син і ще один найманий працівник. Це є класичним сімейним фермерським господарством. Обробляє лише 30 гектарів землі та утримує 21 корову. Тож обігових коштів постійно бракує.
Фінансова проблема особливо загострилася останнім часом. Фермер розповів, що два роки тому він вирішив оновити поголів«я свого стада молочних корів і придбав 10 нетелів. За кожного сплатив по 20 тис. гривень, і для нього це були суттєві витрати. Однак невдовзі з«ясувалося, що продавець «підсунув» йому нетелів м«ясної породи. Тож тепер у його стаді доїться лише сім корів.
«Отримав для себе велику проблему, — пояснив Михайло Маціканич. — Тепер доведеться тварин продавати і, думаю, десь наполовину дешевше».
Впродовж доби фермерське господарство виробляє 100 літрів молока. Але планує наростити ці обсяги, і не лишень за рахунок збільшення поголів«я стада, але й завдяки зростанню його продуктивності. І це була основна причина, яка спонукала фермера оформити аграрну розписку.
«Зараз іде заготівля кормів, — розповів він. — Весною не було дощів, і трава вродила невеликою. Тож треба запастися сіном. І взагалі багато чого є в планах».
Допомогти фермеру їх реалізувати взялося приватне підприємство «Кооперативна солідарність». Свого часу воно було створене кооперативним об»єднанням сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів «Рівноправність», яке згуртувало близько 2 тис. виробників молока. Це і люди, які тримають по одній-дві корови, і фермерські господарства. І серед останніх — господарство Михайла Маціканича.
«Ми мали розмову з багатьма фермерами щодо аграрних розписок, — розповів директор приватного підприємства і водночас — керівник кооперативного об»єднання Ігор Петришин. — Але не всі люди схильні кредитуватися. Нам важливо офіційно оформляти наші відносини, бо за ними стоять гроші, щоб люди відчували свою відповідальність за їх повернення. Аграрні розписки дають змогу це робити».
Він також розповів, що суттєву промоцію новому фінансовому інструменту в регіоні робить Проект IFC «Аграрні розписки в Україні», який спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства та Міністерством юстиції за кошти Швейцарського Уряду впроваджує його в нашій країні. Активно веде роз«яснювальну роботу Департамент агропромислового розвитку Львівської ОДА.
«Фактично аграрну розписку запропонували колеги з Проекту IFC. Ми її щільніше прив«язали до нашого договору купівлі-продажу молока. В цілому вийшов хороший документ. За часом на його підготовку пішло десь дві-три години наполегливої роботи. А далі з ним почав працювати нотаріус», — зазначив Ігор Петришин.
Унікальність «молочної» аграрної розписки полягає не лише в тому, що вона стала першою в тваринницькій галузі. Її особливість зумовлює й те, що за реалізацію договору взялися не дві сторони, як це зазвичай відбувається, а три. Крім кредитора і позичальника суттєві зобов«язання на себе взяла і Львівська аграрна дорадча служба. Спільно з кооперативним об»єднанням «Рівноправність» вона реалізує на Львівщині міжнародний канадський проект «Розвиток молочного бізнесу в Україні».
Цей проект покликаний посприяти малим та середнім виробникам молока запровадити системне виробництво та реалізацію цієї продукції, що базується на ринкових засадах. Один із напрямків полягає в консультативній роботі та експертному супроводі господарств, які зацікавлені в підвищенні рентабельності свого виробництва та поліпшенні якості молока.
Їхню підтримку вже реально відчуло на собі й господарство Михайла Маціканича.
«Даного фермера щомісяця відвідує консультант Львівської аграрної дорадчої служби. Він проводить контрольне доїння, оцінює стан здоров«я корів, раціон їх годівлі, всі інші технологічні процеси, робить звіт і надає рекомендації для роботи фермера. За даною методологією працюють всі наші клієнти. Крім того, щомісячно від кожної корови ми відбираємо зразки молока для аналізу в лабораторії, де бачимо його якість, стан здоров«я корів і систему їх годівлі. Тому і вписали Михайлу Маціканичу в договір такий пункт, що він працює згідно з нашими рекомендаціями», — розповів директор Львівської аграрної дорадчої служби і водночас — президент Національної асоціації дорадчих служб України Іван Паньків.
Він також додав, що згідно з договором дорадча служба бере на себе зобов«язання надавати не лише високоякісні дорадчі послуги, а й забезпечувати участь Михайла Маціканича в навчальних програмах, які вона проводить.
«Враховуючи, що він співпрацює з нами і продає молоко через кооперативне об»єднання, то ці послуги для нього є безкоштовними, — зазначив Іван Паньків.
Також він розповів, що Львівська аграрна дорадча служба активно інформує місцевих фермерів про можливості різних кредитних програм, зокрема, аграрних розписок. По тому, як вони успішно реалізовуватимуться, попит на них в області зростатиме.
Всі сторони договору за «молочною» аграрною розпискою визнають, що фермерське господарство «Сподівання» нині переживає не найліпші часи. Проте воно не залишається на самоті з наявними проблемами. Господарство отримало реальне сподівання на перспективу.
«Кооператив дав кредит під нульову ставку, — зазначив Михайло Маціканич. — Він зацікавлений у тому, щоб у мене клеїлися справи. Я думаю, що ми разом виграємо. Тут йдеться про те, щоб виробляти, а не придушувати когось фінансово. Тобто, про спільний розвиток».