5,5 млн т аграрної продукції на 241 кораблях було відвантажено з 1 серпня по 30 вересня через порти «Великої Одеси».
Близько 40% вантажів пішло з порту «Південний», говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Як зазначається, за серпень коридором було експортовано 1,62 млн т зернових та продуктів переробки, а у вересні — 3,9 млн т.
Серед вантажів, які залишили порти «Великої Одеси» за два місяці, — кукурудза — 44%, частка пшениці перевищує 28%.
«У вересні в порівнянні з серпнем частка кукурудзи впала з 61,4% до 37,2% від усіх вантажів здебільшого через стрімке зростання відвантажень ячменю, ріпаку, олій та шротів. Частка пшениці у вантажах, відправлених коридором, зросла з 21,2% у серпні до 31,3% у вересні», — додали у міністерстві.
Пшениці за два місяці роботи коридору було відвантажено 1,55 млн т, з яких до країн Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Туреччини — 72%. В країни Африканського континенту відвантажено майже 423 тис. т пшениці. Зокрема, до Эфіопії вже відправлено 53,3 тис. т, до Кенії — 51,3 тис. т, до Сомалі — 28,5 тис. т, до Судану — 65,6 тис. т. Частка країн Африки в експорті пшениці через зерновий коридор за два перші місяці роботи склала 27%.
Крім того, вже відправлено пшеницю до Афганістану — 2% від відвантажень пшениці коридором та Ємену — 3% від обсягу пшениці, відправленої за серпень-вересень 2022 р.
«Частка Туреччини у торгівлі українською пшеницею — 25,6%. Туреччина — один із найбільших хабів з переробки пшениці на борошно, яке згодом також частково надійде до країн, які знаходяться на межі голоду. Крім того, налагоджене постачання до Бангладеш — 210,4 тис. т, тому ми сподіваємось на швидке повернення українського хліба на ринки країн, які потерпають від голоду, в тому числі за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP)», — додали у міністерстві.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

За підсумками вересня було експортовано 2,4 млн т агропродукції, що становить 46% від потреби. З них зернових 1,4 млн т — це 38% від потенційно необхідного експорту.

Естонія запровадила заборону на перевезення російського та білоруського зерна своєю територією.

Надання пріоритету в логістиці олійним культурам та продуктам їх переробки є неприпустимим в умовах обмежених можливостей експорту української агропродукції.

Українська економіка найбільше страждає від експортних цін, які зараз діють на ринку. На даний час внутрішні ціни на зерно в Україні становлять $100/т, що, залежно від регіону, як мінімум на $50 нижче за собівартість. Тож це дуже серйозна проблема для українських аграріїв.

Країни Балтії ретельніше контролюватимуть походження транзитного зерна з метою протидії торгівлі українською подукціїєю, викраденою росією з тимчасово окупованих територій.

Експортний потенціал України поточного сезону 2026/27 МР оцінюється у 55 млн т зернових та олійних культур. Для реалізації таких обсягів потрібно експортувати 5 млн т на місяць. Без експорту через глибоководні порти навряд чи можна досягти цієї цифри, але цілком реально наблизитися до неї.

Україна не бачить жодних позитивних ознак того, що в найближчі місяці може бути укладено перемир’я для забезпечення експорту зерна через Чорне море.

Україна закликала Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО) провести позачергову сесію для оцінки впливу зупинки експорту Чорним морем на світову продовольчу безпеку.