Україна попри війну за обсягами постачання органічної продукції до Європейського Союзу у 2022 р. посіла третє місце, поступившись Еквадору та Домініканській Республіці.
Про це розповіла президент ГС «Органічна Україна» Олена Корогод у колонці на «Економічній правді».
Загалом з України до ЄС було експортовано понад 219 тис. т. продукції, що на 15,8% більше за показники 2021 року. За обсягами органічного експорту фруктів, свіжих або сушених, крім цитрусових і тропічних, за країнами-експортерами, у 2022 році Україна посіла 2 місце після Туреччини.
«За обсягами органічного експорту олійних культур, крім соєвих бобів, ми лідери в Європі - минулого року експорт збільшився на 22,5%», — додала вона.
Зазначається, що експорт до країн ЄС зростає, як і двостороння торгівля. Так, в Італії Україна посідає в імпорті 7 місце, тобто входить в топ -10 країн.
«Треба розрізняти два ринки: споживацький, який представлений реалізацією в супермаркетах, ринках, та органічна продукція, яка направляється на реалізацію, як сировина до виробничих процесів інших виробництв. Наприклад в Італії набагато більші за обсягами перспективи – саме імпорт української органічної продукції до виробничих ланцюгів. Ми представлені в секторі експорту соєвих бобів, органічних зернових, технічних культур, фруктів, ягід», — пояснив радник з економічних питань Посольства України в Італії Олександр Капустін.
Водночас, ринок Німеччини, громадяни якої є прихильниками здорового харчування, є основним для українського виробника і перспективним. Щодо Франції, як зазначає другий секретар з економічних питань Посольства України у Франції Катерина Чала, ринок дуже складний та закритий. Французи виробляють багато і задовольняють свій попит. 80% продукції у супермаркетах – саме французька продукція.
«Для органічних виробників французький ринок насправді дуже перспективний, оскільки тенденція ведення здорового способу життя та здорове харчування стають все більш популярними», — додають експерти.
Ринок органічної продукції в Нідерландах достатньо стабільний. В Посольстві відзначають, що ринок наразі не проявляє інтересу до української продукції, особливо зараз під час війни. Виникають питання логістики, можливості оплати, обсягів товару, ділиться Олена Корогод.
І додає, що європейці зазвичай підтримують свого національного виробника. Тому вони як правило надають перевагу своїм виробам та продукції. Проте потенціал цього ринку є великим.
Українські дипломати пропонують українським виробникам такі шляхи реалізації органічної продукції в ЄС:
Також щорічно проходять великі ярмарки, зокрема Міжнародна виставка органічних продуктів BIOFACH в Нюрнберзі, де Україна має великий успіх.
«Дистриб’ютори не часто працюють з виробниками напряму, лише через трейдерів. Бо не хочуть мати справу з нестабільністю цін, документацією та іншими вимогами щодо імпорту», — уточнює експерт.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

росія намагається наростити експорт свого зерна через порти країн Балтії, й цьому слід завадити.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Компанія МХП вивозить частину м'ясної продукції на зберігання до Європи.

В Україні 2025 року зросла кількість органічних операторів та площі земель, зайнятих під органічне сільське господарство.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Європейська комісія пропонує продовжити дозвіл на використання неорганічних білкових кормів у виробництві органічної продукції тваринництва ще на 10 років — до 31 грудня 2036 року.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Майже 15 років Максим Мельничук із Житомирщини працює у сфері ІТ, але кілька років тому вирішив реалізувати ще один амбітний проєкт — заклав органічну плантацію лохини. Сьогодні у селі Маркова Волиця на площі понад гектар ростуть 4207 кущів ягоди, а модернізувати господарство підприємцю допоміг державний грант «Власна справа» на 350 тис. грн.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» 4921-IX.