Українському бізнесу є сенс звернути увагу на експорт до країн, де відсутній російський бізнес.
Таку думку під час саміту експортерів вискловив заступник міністра економіки — торговельний представник України Тарас Качка, пише «Інтерфакс-Україна».
Він зазначив, що вибудовувати експортну стратегію підприємства доцільно з урахуванням виробництва, торгової політики держави і відносин із клієнтами на нових ринках, де їх і варто шукати. Торгпред України навів у якості прикладу країни Північної Європи.
«Географічно Північна Європа з рф багато чого отримувала. Просто логістично було ближче, ефективніше — залізниця, порти тощо. Саме з об'єктивних причин там, де росія відсутня, ринок, можливо, не такий багатомільйонний, але там, можливо, найбагатші клієнти знаходяться. І туди варто заходити», — сказав він.
Качка повідомив, що український уряд 8 квітня 2025 року буде підписувати оновлену угоду з країними ЄАВТ (Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Ліхтенштейн), і закликав український бізнес зважати на нові ніші й опановувати ці ринки, зокрема, покращувати якість продукції, формувати сприйняття шляхом отримання сертифікатів, які визнаються новими ринками.
Торгпред України також порадив дотримуватися стабільності у виробництві, виборі експортних ринків і розбудові бізнесу. Він також акцентував на необхідності постійного пошуку інноваційних технологій, адже «конкурувати лише найнижчою ціною — це згубна практика».
«Україні зараз ефективність дається дуже болісно. Маємо великі дискусії щодо тарифів на внутрішніх перевезеннях, щодо вартості електроенергії та стабільності її постачання. Це все говорить про те, що бізнес має перебудуватися. Орієнтуватися, що ми можемо найдешевше продати, така стратегія вряд чи буде виграшною у середній перспективі», — наголосив замміністра і закликав залишатися гнучкими, чітко орієнтуватися на планування і на пошук більш оптимальних бізнес-процесів.

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Ситуація із експортом агропродукції з України у 2026 році значно відрізняється від тої, що була у 2022-му. Тоді вузьким місцем був доступ до моря, а нині ним стає доступ до капіталу.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

Право експортувати продукцію тваринного походження до країн Європейського Союзу станом на початок 2026 року мають 448 українських підприємств.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.

Україна у січні – серпні 2026 року експортувала продовольчих товарів на понад $15,4 млрд. Це найбільша товарна категорія в структурі українського експорту за цей період.

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

Україна переходить до завершального етапу відкриття ринку Європейського Союзу для експорту біометану.