Сторони-учасниці Чорноморської зернової ініціативи через своїх представників у Стамбулі продовжують обговорювати та ухвалювати рішення щодо руху суден, а також ведуться переговори на всіх рівнях, щоб уникнути блокування даної ініціативи.
Про це розповів речник Управління ООН з координації гуманітарних справ в Україні, голова відділу зв'язків з громадськістю Савіано Абреу в коментарі для ЦТС.
За його словами, будь-які зміни до ініціативи повинні бути обговорені та погоджені всіма сторонами.
«ООН готова підтримати ці обговорення. Тож за підтримки Туреччини ми невтомно працюємо, щоб забезпечити продовження дії угоди. Вона потрібна Україні, вона потрібна світу. Вона надто важлива, і ми не можемо зазнати поразки. Це непроста угода, але ми вивчимо всі можливості, щоб її було продовжено в березні», — заявив він.
В ООН зауважують, що з моменту укладення домовленості понад 21 млн т продовольства було безпечно транспортовано з України через Чорне море до понад 40 країн. Зокрема, це включає 426 тис. т пшениці, доставлених під егідою Всесвітньої продовольчої програми для гуманітарних операцій в Афганістані, Ємені, Ефіопії та Сомалі.
Крім того, близько 20% агропродукції було експортовано безпосередньо в країни з низьким рівнем доходів або доходом на рівні нижче середнього.
«Кожне судно, яке виходить з українських портів із продовольством, позитивно впливає на глобальну продовольчу безпеку. Ініціатива безпосередньо впливає на світові ціни на продукти харчування, в той час як світ, особливо малозабезпечені люди, зіткнулися з продовольчою кризою. З початку угоди ціни на світових ринках постійно знижувалися», — зауважив Савіано Абреу.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Підвищення тарифів на залізничні перевезення сьогодні є одним із найболючіших питань для аграрного бізнесу. В умовах, коли морська логістика працює з постійними ризиками, саме залізниця стала одним із ключових маршрутів експорту. Тому будь-яке подорожчання перевезень автоматично збільшує собівартість українського зерна.

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Уряд Молдови не планує запроваджувати обмеження на імпорт українського зерна, попри вимоги частини місцевих аграріїв. Наразі немає підстав для таких кроків, оскільки цього сезону українське зерно фактично не надходило на молдовський ринок.

Атаки рф на цивільні судна та портову інфраструктуру фактично зупинили рух до портів Великої Одеси. Україна розширює експорт залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай. Однак ці маршрути зможуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності чорноморських портів. Це створює загрозу для експорту українського врожаю та стабільності світових продовольчих ринків.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Основний тягар кризи, пов'заної з посиленням російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру, що створюють критичні ризики для експорту, знову лягає на українського агровиробника.

Ель-Ніньйо найближчими місяцями може спричинити ще більше екстремальних погодних явищ у різних регіонах світу.

Україна завдає ударів виключно по військових об'єктах росії, тоді як рф цілеспрямовано атакує українську цивільну портову інфраструктуру, зернові термінали та торговельні судна.

Рівень голоду в світі у 2025 році знижувався третій рік поспіль. Водночас досягнути Цілі сталого розвитку ООН щодо ліквідації голоду до 2030 року за нинішніх темпів навряд чи вдасться.