У Державному аграрному реєстрі (ДАР) уже зареєстровано вже понад 200 тисяч користувачів.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Станом на кінець березня 2025 року 72,6% зареєстрованих користувачів ДАР становлять фізичні особи, 16,6% — юридичні особи, а 10,8% — фізичні особи-підприємці.
У системі обліковано близько 7 млн земельних ділянок загальною площею приблизно 20 млн га, що становить понад 80% від загальної площі сільськогосподарських угідь України. Також у реєстрі зафіксовано понад 573 тис. корів, 320 тис. овець і 54 тис. кіз.
«Той факт, що понад 200 тисяч користувачів уже приєдналися до платформи, свідчить про високу довіру до цифрових інструментів держави, що особливо важливо в умовах війни, коли підтримка має бути швидкою та адресною. ДАР — це інструмент реальної допомоги для фермерів та водночас платформа, через яку ми адаптуємо агросектор до стандартів ЄС. Активне зростання числа учасників системи підтверджує, що ДАР став дієвою платформою для надання державної та міжнародної підтримки агросектору», — наголосив міністр агрополітики Віталій Коваль.
Він також зауважив, що наразі майже всі чинні програми державної та міжнародної підтримки агросектору реалізуються через Державний аграрний реєстр.
У 2024 році понад 31,6 тис. агровиробників отримали державну допомогу через платформу на суму 3,88 млрд грн. На 2025 рік у державному бюджеті на ключові програми підтримки аграріїв передбачено понад 6 млрд грн.
Розвиток ДАР включено до Плану України в межах програми фінансової підтримки ЄС Ukraine Facility як ключовий інструмент модернізації аграрного сектору. Згідно з цим планом, до першого кварталу 2026 року понад 80% державної агропідтримки має надаватися саме через ДАР. У поєднанні з майбутнім запуском Виплатної агенції, яка адмініструватиме фінансування, ДАР стане базою для реалізації аграрної підтримки за стандартами ЄС.
«Інтеграція ДАР із системами ЄС — це не лише технічна відповідність. Це — передумова для повноцінного доступу українських фермерів до європейських ринків, інструментів фінансування та цифрових сервісів. Саме завдяки таким системним рішенням ми створюємо базу для справжнього партнерства з Європейським Союзом», — додав Віталій Коваль.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Український фермер може мати землю, техніку, досвід і перспективний урожай — але не мати достатньо коштів для своєчасного придбання насіння, добрив, пального чи засобів захисту рослин. Саме в цей момент навіть сильне господарство впирається у фінансову стелю.

55 сільгосптоваровиробників Івано-Франківщини з початку поточного року придбали 191 одиницю техніки та обладнання вітчизняного виробництва на загальну суму близько 240 млн грн.

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Kernel («Кернел») спільно із We build Ukraine та «Зміст.Центр аналізу політики» запустили першу в Україні Школу публічно-приватного партнерства (ППП) для громад.

Домогосподарства Вінницької області отримають частковое відшкодування витрат за закуплені установки індивідуального доїння та/або холодильні установки для зберігання й охолодження молока.

Франція виділить понад €1 млрд на підтримку фермерів, які зазнали значних втрат через посуху, спеку та лісові пожежі цього літа.

Сільськогосподарські кооперативи відтепер можуть через Державний аграрний реєстр (ДАР) подавати заявки на відкритий експорт сої та ріпаку.

На Полтавщині станом на кінець серпня намолотили 1,6 млн т зернових і зернобобових культур — на 165 тис. т більше, ніж торік. Пшениці зібрали 1,2 млн т.

Програма відкритого експорту ріпаку та сої, покликана забезпечити прозорі та передбачувані умови для агровиробників, стартує в Україні сьогодні, 1 липня 2026 року.

10 червня розпочалося приймання заявок у Державному аграрному реєстрі (ДАР) на отримання безповоротної фінансової допомоги для вирощування бавовнику. Аграрії Одеської, Миколаївської та Херсонської областей зможуть отримати до 10 тис. грн на 1 га під урожай поточного року.