Тільки біорозкладальні плівки, що відповідають стандарту EN 13432, вважаються безпечними для навколишнього середовища. Одна з таких біорозкладальних плівок вже виробляється IMMER Group в Україні, йдеться в повідомленні компанії.
Як зазначається, безкомпромісна позиція щодо оксорозкладальних плівок у новій стратегії ЄС обумовлена їхньою згубною дією на навколишнє середовище і наявністю екологічної альтернативи — біорозкладальних полімерних матеріалів. У звіті Європейської комісії за 2016 рік підкреслюється небезпека оксорозкладальних полімерів.
«Тільки біорозкладальна плівка розкладається на нешкідливі компоненти: воду, вуглекислий газ і біомасу. Ця вимога закріплена у стандарті ЄС. Однак тут необхідно сформувати чітке розуміння відмінностей між біорозкладальною та оксорозкладальною плівками. Останні не можна вважати екологічними та нешкідливими для природи. Оксорозкладальна плівка розкладається на мікрочастинки пластику, залишаючись у ґрунті і забруднюючи навколишнє середовище», — роз'яснює президент IMMER Group Ірина Мірошник.
Відповідно до стандарту EN 13432, прийнятому ЄС в 2000 році, матеріал може вважатися біорозкладальним, якщо не менше 90% його маси повністю розкладається внаслідок діяльності природних факторів у термін не більш ніж 6 міс.
«Використання оксорозкладальних плівок вже повністю заборонено в Китаї, Іспанії, Італії та Франції, а Швеція і Великобританія розглядають можливість запровадження заходів, що обмежують їх використання. Крім того, щоб уникнути формування помилкового розуміння «розкладальності», окремі країни ЄС, наприклад, Бельгія, Угорщина, Болгарія, навіть прийняли закон, що забороняє виробникам оксорозкладальних матеріалів стверджувати, що вони біорозкладаються», — продовжує Ірина Мірошник.
Нова плівка для мульчування, розроблена науково-дослідним центром IMMER Group, є біорозкладальною і відповідає стандарту EN 13432. Біорозкладання розробленої плівки для мульчування відбувається в природних умовах, за рахунок температури, вологості і мікроорганізмів ґрунту.
Таке рішення для аграріїв є не тільки економічно вигідними, але і екологічно виправданим. Завдяки своїй екологічності біорозкладальна плівка для мульчування ґрунту може успішно застосовуватися як в традиційному, так і в органічному землеробстві. Біорозкладальна плівка ефективна при вирощуванні овочевих, зернових, фруктових і ягідних культур. Мульчування ґрунту біорозкладальною плівкою прискорює вегетацію рослин в умовах обмеженого вологозабезпечення, підвищуючи врожайність деяких культур до 70%.
Для довідки: IMMER Group — один з найбільших світових виробників гнучких пакувальних матеріалів, плівок і етикеток. Понад 20 років компанія забезпечує повний цикл виробництва гнучких пакувальних матеріалів. Група підприємств входить до топ-15 європейських виробників галузі. IMMER Group є членом асоціацій: FPA і консорціуму CEFLEX, FPE, EAFA, ERA, European Bioplastic, УКАБ. Група є активним учасником Глобального договору ООН, Глобальної ініціативи ООН щодо зниження втрат продовольчих та харчових відходів SAVE FOOD Initiative, ініціативи Responsible Care.

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

В Україні є дуже великий потенціал для впровадження нових технологій і способів виробництва, таким чином країна може здобути статус потужного інноваційного центру майбутнього.

Бізнесу потрібно зважати не лише на виклики війни, а і на захист підприємств і технологічних рішень від промислових вибухів у ході експлуатації обладнання.

Інновації, глобальна конкурентоспроможність України та роль українських технологічних компаній у новій геополітичній та економічній реальності – ці теми обговорили на форумі TECHNOVATION, який відбувся у межах Київського міжнародного економічного форуму.

Господарство може мати сучасні дощувальні машини та достатнє джерело води. Але собівартість зрошення значною мірою залежить від того, що відбувається до гідранта: у якому стані насосна станція, скільки електроенергії вона споживає та хто приймає рішення щодо модернізації інфраструктури.





