Податкова зафіксувала спроби обходу режиму експортного забезпечення

У відомстві зазначили, що нові правила експортного забезпечення затвердили, щоб розв'язати проблему з експортом сільгосппродукції невстановленого походження, через який бюджет втрачав податкові надходження та валютний виторг. Тепер експортувати можуть лише платники ПДВ, а всі ланцюги постачання перевіряються до вивезення продукції.

«Проте є суб’єкти, які й досі намагаються зареєструвати податкові накладні за операціями з «експорту» сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, нехтуючи правилами роботи системи», — йдеться в повідомленні.

Так, одна компанія спробувала зареєструвати експортні накладні на 46 т сої, використовуючи податковий ліміт, сформований у результаті придбання паркомісць у Києві та послуг з утримання паркінгів. Інша компанія імпортувала фрукти, овочі, рибу та м'ясо, а експортувати намагалася сою. Третя фірма спробувала зареєструвати накладну на партію соняшникової олії вартістю 5,7 млн грн, не маючи ані банківських рахунків, ані активів. Ще одна компанія подала накладну на 24,5 т сої під кодом пшениці, але водночас не закуповувала ані сої, ані пшениці.

Також податкова представила типові спроби обійти режим експортного забезпечення:

• реєстрація коштом сформованого ліміту в СЕА ПДВ (Система електронного адміністрування податку на додану вартість) за операціями з імпорту продуктів харчування;
• реєстрація коштом сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з придбання на внутрішньому ринку основних засобів, які не мають жодного відношення до операцій з сільгосптоварами;
• підміна номенклатури, яка не відповідає коду УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності) в податковій накладній;
• відсутність будь-якого походження та навіть відкритих рахунків у банках;
• реєстрація продукції за відсутності її придбання, виробництва та історії операцій з сільгосппродукцією;
• 12 суб'єктів господарської діяльності, перебуваючи в ризиках ще з 2020-2023 років, також протестували цю систему.

«Всі ці спроби були зупинені режимом експортного забезпечення», — уточнили у відомстві, зазначивши, що роботою нового режиму скористалась вже понад 1 тисяча суб’єктів, які зареєстрували понад 11 тис.  податкових накладних.

Топ-5 товарів:

• кукурудза — 1718 податкових накладних на 5,5 млн т на 45,9 млрд грн;
• олія соняшникова — 3 822 накладних на 804,5 тис. т на 37,7 млрд грн;
• пшениця — 982 податкових накладних на 2,2 млн т на 19,1 млрд грн;
• соєві боби — 1045 податкових накладних на 596,5 тис. т на 9,7 млрд грн;
• ріпак — 230 податкових накладних на 245,1 тис. т на 5,4 млрд грн.