Таку думку висловив народний депутат України, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, повідомляє прес-служба УАК.
«Уся міністерська підтримка, яка запланована для аграріїв на 2017 рік, приблизно у 6,7 разів менша, ніж в поточному році, — відмічає Леонід Козаченко. — Зараз спецрежим ПДВ дає аграріям близько 12 млрд грн. Якщо його не буде, залишаться 2,178 млрд грн — це той аграрний фонд, який має бути розподілений практично між усіма сільгоспвиробниками. Звичайно, працювати в таких умовах дуже складно. Перш за все постраждають дрібні та середні підприємства. Дуже серйозний удар буде нанесений по тваринництву».
За його словами, існує варіант, який дозволить залишити державну підтримку для аграріїв на діючому рівні — приватизація неефективних держпідприємств, котрі «висять» на балансі Міністерства аграрної політики і продовольства. Вона принесе аграріям близько 65 млрд грн.
«N. B.!» Аграрії вийшли під стіни парламенту (ФОТО)
Є ще один «підводний камінь» — розподіл коштів державної підтримки між підприємствами. Аби він був швидким і прозорим, варто віддати цю функцію банкам і профільним спілкам, вважає депутат.
Він пропонує робити це так, як в Євросоюзі. «Перше — довіримо розподіл коштів профільним асоціаціям. І друге — проведемо тендер серед банків, і нехай їх фахівці, без участі чиновників, беруть на себе відповідальність сплачувати частково компенсацію вартості кредитів фермерам. При цьому банк, а не фермерське господарство, може підлягати перевірці з боку Держави на правильність розподілу державних коштів для виплати даних компенсацій. Місцеві банки у тисячі разів краще, ніж чиновники, знають, чим дихає кожне підприємство та чи воно дійсно сільськогосподарське і використовує кошти для власних потреб. Так ми створимо зрозумілий, прозорий і чесний механізм для розподілу коштів. І головне — дрібний фермер зможе ним легко користуватися», — пояснив свою позицію Леонід Козаченко.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Зупинка експорту агропродукції через морські порти України вплине на агросектор, втрати будуть великі.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.

Учасники «Всеукраїнського аграрного форуму» (ВАФ) звернулася до премʼєр-міністра Юлії Свириденко та Міністерства розвитку громад та територій з вимогою не допустити чергового непропорційного підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення, яке ініціює «Укрзалізниця».

Кабінет Міністрів планує цього тижня внести зміни до постанови №76, якими буде спрощено порядок підтвердження статусу критично важливих підприємств.

Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фіскальний документ, що визначає засади бюджетної політики держави на наступні три роки.

Відкриття українського агрохабу в Африці — це можливість врятувати людей від голоду, а також величезні економічні перспективи.

Обсяг державної підтримки агросектору буде визначатися наповненням фондів, з яких виплачуються дотації.

Загальні втрати капіталізації агросектору від військової агресії рф наразі оцінюються у більш ніж $120 млрд, тоді як прямі збитки становлять $11,5 млрд.