Бізнес на травах: як українські крафтові чаї підкорюють ринок

Власну справу завжди радять будувати на тому, чим гориш, що надихає і спонукає до дій. Саме так і вийшло у обох героїнь нашої статті. І Оксана Тенюх-Маймура, засновниця «ОТЕ», і Ксенія Бугрій, яка створює чаї та збори під брендом «Ті Трави», розпочали свій шлях у світі трав'яного чаю не як бізнесменки, а як ентузіастки, керовані пристрастю та бажанням ділитися користю натуральних трав з іншими.

Натомість на створення «Ті Трави» Ксенію Бугрій надихнула її бабуся. Та ще з дитинства закохала її у рослини, навчила, як збирати, сушити та як змішувати трави. Тривалий час Ксенія займалась цим більше як хобі, але згодом, побачивши, що на ринку України відсутні якісні суміші трав та монозбори, вирішила це змінити. Особливо їй хотілось відродити вживання одиничних трав: «Чомусь вважається, що чим більше трав у зборі. тим краще. Але я люблю прості смаки, люблю збирати трави і бути впевненою в їхній якості. До того ж не можна просто змішати трави, варто знати, що з чим змішувати, це важливо».

Обидві підприємиці наполегливо працюють над якістю та екологічністю своєї продукції. Наприклад, Оксана Тенюх-Маймура для створення свого чаю проводить більшість часу не в саду, а на гірських луках: «Створюючи «ОТЕ» я хотіла познайомити людей саме із карпатським чаєм, тож усі трави, з яких ми створюємо наші збори, є дикорослими. Ми збираємо їх вручну в горах, де немає джерел забруднень». Опісля збору трав засновниця бренду та її команда самостійно займаються висушуванням та фасуванням. Оксана також використовує унікальні методи ферментації, зберігаючи традиції наших пращурів. 

Частину рослин у «Ті Трави» вирощують самостійно. Зокрема це мʼята, меліса, чебрець, ромашка, листя малини, смородини, яблуні, вишні, лаванда. Також вони самі збирають та сушать шовковицю, шипшину, яблука та груші для збору. «Квіти липи ми рвемо ще з того дерева, з якого рвали в дитинстві. Вже майже немає села, а липа є», — ділиться Ксенія.

Обидві виробниці бачать майбутнє свого бізнесу в популяризації якісної продукції та розвитку ринку трав'яного чаю. Вони планують розширення асортименту, зокрема нові збори та монотрави.

Як і кожна бізнес-ніша, світ трав'яного чаю має свої виклики для підприємців. Від забезпечення якості та екологічності продукції до ефективного маркетингу та розширення ринків збуту — кожен крок вимагає глибокого розуміння ринку та креативного підходу. У цьому розділі ми разом із засновницями «ОТЕ» та «Ті Трави» проаналізуємо складнощі, з якими зустрічаються крафтові виробники, та розповімо про стратегії, які вони використовують для подолання цих перешкод.

• Огляд викликів у бізнесі трав'яного чаю

Хоча трав’яний чай в Україні є звичним продуктом і має глибокі традиції, споживачі мають упередження, які заважають продажам. Зокрема, багато людей все ще сприймають трав'яний чай як напій без особливих смакових якостей або лише як ліки. Це створює необхідність для виробників не лише створювати якісний продукт, але й активно займатись освітньою діяльністю серед потенційних покупців. Ксенія з «Ті трави» чітко бачить цю проблему: «Своєю діяльністю ми хотіли б змінити поширену думку, що трави — це тільки для лікування. Трави — це про смак, про задоволення, про різноманіття, про здоровий спосіб життя та піклування про себе». 

Іншим важливим викликом є конкуренція з великими брендами та імпортованими продуктами. Часто великі компанії мають значні маркетингові бюджети та широку дистрибуційну мережу, що ускладнює проникнення на ринок малих виробників.

Також важливим аспектом є підтримка високої якості продукції. Виробництво трав'яного чаю потребує ретельного відбору сировини, дотримання технологій збору, сушіння та ферментації. Це вимагає часу, знань та ресурсів. Особливо якщо створення чаю відбувається за традиційними методами, як в «ОТЕ»: «Для нас травʼяний збір — це завжди зібрані вручну дикорослі трави, висушені в затінку, порізані (теж вручну) і пофасовані згідно авторського рецепту. Якщо це ферментований іван-чай, тоді виробництво ще складніше — зібрані трави зав'ялюються, перетираються, настоюються в спеціальних умовах і потім висушуються на сонці. У нас є спеціальний деревʼяний пристрій, який ми використовуємо для ферментації, і сам процес ферментації у нас здійснюється за технологією пращурів».

• Стратегії, які використовують виробники чаю для подолання ключових викликів

Для подолання вищезгаданих викликів виробники трав'яного чаю, серед яких і Оксана та Ксенія, вдаються до різноманітних стратегій. Однією з ключових є акцентування на високій якості та екологічності своєї продукції. Вони активно інформують споживачів про переваги своїх чаїв, зокрема використання натуральних інгредієнтів, ручну обробку та відсутність штучних добавок. Це допомагає підвищити обізнаність споживачів та стимулювати інтерес до натуральних продуктів.

У формуванні правильного іміджу трав'яного чаю та виокремленні серед конкурентів ключову роль відіграє якісний маркетинг. Головним його елементом є робота у соціальних мережах. Так, виробники активно використовують Instagram для просування своїх продуктів, взаємодії з аудиторією та збору відгуків від клієнтів. А за допомогою таргетованої реклами у цій соцмережі Оксана і Ксенія знаходять нових клієнтів та взаємодіють із аудиторією, розвиваючи лояльність та вибудовуючи власні бренди. 

Окрім цього, крафтові виробники трав'яного чаю часто вдаються до участі в місцевих ярмарках та фестивалях, що дозволяє їм не тільки продавати свою продукцію, але й безпосередньо спілкуватися з потенційними покупцями, демонструючи переваги своїх чаїв, збирати відгуки. Це також сприяє побудові спільноти лояльних клієнтів та розширенню клієнтської бази.

Комбінуючи ці стратегії, виробники трав'яного чаю ефективно долають виклики ринку та розвивають свій бізнес, незважаючи на конкуренцію та інші перешкоди.

У світі, де здоров'я та екологічна свідомість стають не просто трендами, а способом життя, ринок трав'яного чаю обіцяє відкрити нові горизонти можливостей. Виробники, як Оксана Тенюх-Маймура та Ксенія Бугрій, уже відчувають зміни, що насуваються, і готуються до нового етапу в цій ніші.

Перше, що варто відзначити, це зростаючий попит на органічні та натуральні продукти. Споживачі все більше цікавляться не лише смаком, а й походженням та виробничими методами продуктів, які вони споживають. Це відкриває широкі можливості для локальних виробників, які зосереджені на створенні якісних екологічно чистих продуктів.

Другий важливий аспект — це інновації у виробництві та пакованні. Виробники, які впроваджують новітні технології та креативні підходи до дизайну паковання, зможуть не лише збільшити привабливість своєї продукції, а й підкреслити свою відданість сталому розвитку.

У підсумку майбутнє ринку трав'яного чаю виглядає яскравим та обнадійливим. Зі зростанням усвідомленості споживачів та впровадженням інновацій ця ніша обіцяє бути не лише прибутковою, а й важливою частиною здорового способу життя.

Підсумовуючи нашу подорож світом трав'яного чаю, ми можемо визначити кілька ключових тез, які відображають суть і стан справ у цій ніші.

Перше і, мабуть, найважливіше, чому ми вчимося з історій героїнь цієї статті, це те, що любов до своєї справи та відданість якості є фундаментом успішного бізнесу. Ці виробниці не просто створюють продукт, вони діляться частиною свого світу, своїми цінностями та переконаннями, і це знаходить відгук у їхньої аудиторії.

Другий важливий аспект — здатність адаптуватися та використовувати креативні підходи у виробництві та маркетингу. Чи то повернення до традиційних методів ферментації, чи стратегії просування через соціальні мережі, «ОТЕ» та «Ті Трави» показують, як важливо бути гнучкими та відкритими до нового.

Третє, що варто відзначити, це різноманітність каналів збуту та готовність до постійного вдосконалення. Однак до кожного рішення варто підхожити зважено. Чудово це підкреслює одна з наших героїнь — Ксенія Бугрій із «Ті Трави»: «Спочатку мені хотілося вийти на ринки всіх країн, але зараз я хочу просто зберегти якість та займатися тим, що подобається. Показувати людям, що трави — це смачно, і нагадувати, що сила в землі, а не у віддаленні від неї. Ринок трав змінюється, збільшується кількість людей, які хочуть цим займатися. Головне, що нам варто робити — це не втрачати якість».

Дарина Дячок, засновниця платформи «Товариство Крафту», де зібрані бренди фермерських та крафтових продуктів