Блоги

В Україні 4 березня 2016 року стартував швейцарсько-український проект «Створення системи контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків у циклі виробництва та збуту молочний продуктів». Метою проекту є підтримка створення та впровадження в Україні сучасної системи контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків у молочному ланцюгу доданої вартості.

Тема експорту української аграрної продукції та продуктів харчування до країн Європейського Союзу загалом, та набуття чинності Угодою про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (ЗВТ) між ЄС та Україною зокрема, посідає останнім часом доволі помітне місце в інформаційному просторі України.

Кожен додатковий долар, інвестований державою в сільськогосподарські наукові дослідження та дорадництво в США, генерує додаткові 32 долари національного багатства.

Люди, які досліджують питання гендерної рівності, здебільшого вважають, що значнішою є роль аграрного сектору в економіці країни, то вищою в країні є гендерна асиметричність соціально-економічних відносин. Чи підтверджується ця гіпотеза в умовах України?

IT-технології вже давно ефективно інтегруються у всі сфери економіки, агропромисловий комплекс — яскравий тому приклад.

Тотальна корупція і «кумівство» у вищих ешелонах влади, держорганах, медичних установах, школах, дитячих садках були роками нормою, а тому стали звичними для українців.

Точне землеробство перебуває в полі зору сільгоспвиробників по всьому світу останні років так 20. Як і в кожній справі, ця технологія вже «обжилася» і консерваторами, які переконують, що це просто дорогі непотрібні наукоподібні прилади, які викачують кошти з аграріїв, і новаторами, які доводять протилежне: за правильного використання технологія швидко окуповується за рахунок економії матеріально-технічних ресурсів.

Проблему обігу ГМО-продукції обговорюють не один десяток років, розділивши суспільство на дві протиборчі сторони: тих, хто вважає, що її можна вирощувати, і їхніх противників.

Як народний депутат, перш за все, я орієнтуюся на настрої людей, які мене обрали. І я практично не зустрічав людей, які б підтримували уряд. Оцінка вкрай негативна, тому що людям не стало жити краще, а скоріше навпаки.

Зона вільної торгівлі України з ЄС відкрила вітчизняним виробникам двері до європейського споживача. Щоправда, обмеживши безмитне ввезення квотами. Як отримати дозволи на експорт і хто вже встиг це зробити?

Україна має унікальні чорноземи, але середня врожайність на них залишається нижчою, ніж в інших європейських країнах з менш родючими ґрунтами. Через мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, який продовжувався кілька разів протягом останніх 15 років, значний потенціал зростання пропадає даремно.

Спочатку два риторичні запитання. 1. Чи може український аграрій довіряти уряду, який порушує своє письмове публічне зобов'язання за 6 днів до початку нового календарного року? 2. Чи може уряд у 2016 році розраховувати на українського аграрія, якому створюють усі умови для занепаду с/г виробництва?

Протягом багатьох років агропромисловий комплекс функціонує у своєрідному замкненому колі: насіння різного походження вдосталь, але сільгосптоваровиробники скаржаться на брак саме якісного посівного матеріалу.

Відкликання Олексія Павленка з посади міністра аграрної політики та продовольства України стало домінуючою темою останніх кілька днів. У п'ятницю він таки написав заяву про звільнення. Як події розвиватимуться далі, вирішать під куполом на Грушевського.

Що буде, якщо агротехнології розробляються в кабінетах без урахування даних про особливості конкретного поля? Усе просто — рослинництво стає не рентабельним і ризиковим, при цьому такі «планувальники» списують свої невдачі на погану погоду. Як цього уникнути?

Від міністра аграрної політики та продовольства, депутатів і фермерів постійно можна почути, що якби в нас була підтримка така, як в Європі, то ось ми б зажили, а так доводиться вигадувати свій велосипед.

В Україні на сьогоднішній день молочна продуктивність корів становить у середньому 4-5 тис. кг молока на корову на рік і 600-700 г середньодобового приросту молодняка на відгодівлі. Але генетичний потенціал молочної худоби в нашій країні дає змогу підвищити продуктивність ВРХ — за умови застосування сучасних технологій у годівлі та утриманні.

Аграрна галузь України продовжує стрімке зростання. Щодня до нас звертаються керівники підприємств із питаннями, що стосуються регулювання правовідносин.

Використання ГМ-організмів — тема для об'єктивної, аргументованої дискусії, в результаті якої необхідно знайти правильне рішення, оформивши його у відповідний законопроєкт.

Напередодні нового року Верховна Рада таки ухвалила так звані «компромісні» зміни до Податкового кодексу України. За відповідне рішення проголосували 251 народний обранець. Ці зміни були зареєстровані як «Законопроєкт № 3688».