Потенціал вітчизняної рослинницької продукції на ринку ЄС

06 вересня 2016, 07:04 6408

Влітку цього року асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) в рамках ініціативи «Сильніші разом» долучилася до серії тренінгів для українських аграрних компаній з просування своєї продукції на ринок Європейського Союзу.

Аналітики представили огляд зовнішньої торгівлі України, ЄС, а також результати дослідження щодо перспективних продуктів вітчизняного виробництва на ринках західних сусідів.

Обсяги українського аграрного експорту у валютному вираженні знижувалися протягом останніх трьох років в середньому на 7% у рік. В першу чергу це пов’язано із падінням світових цін на основні експортні товари: зерно, технічні культури та олію. На фоні загального скорочення зовнішньої торгівлі, аграрії підтверджують значущість свого вкладу в макроекономічну стабілізацію, адже частка АПК в загальному експорті в 2015 р. зросла до 38%, а за сім місяців 2016 р. — вже 40%. Це означає, що країна отримала значну частину валютної виручки саме завдяки праці сільськогосподарських товаровиробників.

Тим не менше, негативна риса вітчизняної економіки — сировинна спрямованість, — продовжує укріплюватися. Так, минулого року експорт зерна та технічних культур вже сягнув 52% в загальному аграрному, а експорт готових харчових продуктів за останні три роки знижувався на 11% щорічно.

За регіонами торгівля зазнала суттєвих змін в напрямку СНД та Азії. В першому випадку зниження відбулося в основному за рахунок Росії, а в другому — нарощення відбулося завдяки експорту в Китай. Частка ЄС же залишається стабільною, проте виручка все ж дещо зменшилась.

В ЄС спостерігається чітка тенденція до зростання імпорту сільськогосподарської продукції (за виключенням посткризових 2009-2010 рр.). За останні 10 років він зріс на €50 млрд до €131 млрд, а середньорічне зростання прирівнюється до 5,5%. Вітчизняні експортери закривають лише 3-3,5% потреб європейців. Цілком зрозуміло, що решту аграрного імпорту не можна назвати потенціалом, оскільки в ньому є багато товарів, які не можуть бути заміщені в силу відсутності виробництва через кліматичні особливості чи невідповідність споживчим вимогам. Так, наприклад, до основних імпортних товарів належать: кава (€8,9 млрд імпорту у 2015 р.), пальмова олія (€4,2 млрд), банани (€3,4 млрд), какао боби (€3,2 млрд), вина (€2,8 млрд) тощо. Тим не менше, заміщувати імпорт соєвої макухи (€7,2 млрд), горіхів (€5 млрд), сої (€4,9 млрд), соків з плодів (€2,4 млрд) чи приготовлених плодів (€2,2 млрд) з інших країн вітчизняними цілком можливо.

З України в ЄС здебільшого постачаються рослинницькі товари (63%). Зокрема, у 2015 р. кожна третя т зернових культур, імпортованих ЄС, походила з України. Також Україна закриває 27% потреби ЄС в рослинних матеріалах для виготовлення плетених виробів, 7% жирів, олій та культур, тощо.

Попри стереотип щодо неймовірно високих вимог до продукції, яка імпортується країнами старої Європи, з графіку нижче ми бачимо, що вони присутні в переліку ТОП-10 контрагентів України в ЄС.

Основними експортними товарами України до ЄС є наступні продукти.

Найбільший приріст торгівлі спростерігається зерновими товарами та продуктами переробки олійних культур.

Для визначення перспективних рослинницьких товарів на ринку ЄС аналітики асоціації використовували методологію, що включає в себе обсяги імпорту, експорту та середні ціни на товари. Тим не менше, варто зауважити, що для планування експорту продукції конкретного підприємства потрібно проводити більш детальний аналіз на рівні конкретного товару та ринків збуту. В даному випадку аналіз проведений на рівні 4-значного коду УКТЗЕД та без розподілу на країни-члени ЄС.

Рослинницькі товари, отримані в результаті аналізу, поділені на два ешелони за наступним принципом: перший — у випадку, якщо середня ціна експорту (з України) нижча, ніж імпорту в ЄС, другий — навпаки.