Сьогодні День знань розпочинає нову еру в системі вищої аграрної освіти. І почали ми ці реформи не з початку (реформування початкової та середньої школи), а з кінця…

Наслідки вступної кампанії 2016 р. до вищих навчальних закладів за «єдиним списком» (так званим «широким конкурсом», запропонованим Міністерством освіти і науки України) під час розподілу державного замовлення на підготовку фахівців за денною формою навчання на освітній ступінь «бакалавр» є більш, ніж загрозливими не тільки для аграрного сектору, а і для інженерних та педагогічних спеціальностей. Порогові «прохідні» бали абітурієнтів цього року були ближчими до 100, ніж до 200, на жаль.

Постановою КМУ від 11 травня 2016 р. № 333 скасовано цільовий прийом на підготовку фахівців для роботи в сільській місцевості, та не було передбачено доведення фіксованого обсягу державного замовлення для спеціальностей аграрного профілю. Це суттєво вплинуло на можливості вступу абітурієнтів із сільської місцевості, зокрема, стало набагато складніше отримати необхідну спеціальність дітям фермерів та працівників сільськогосподарських підприємств.

Абсолютно не було враховано принцип регіональної потреби та не створені рівні початкові умови для отримання достатніх знань у середній школі учнями сільських шкіл.

За результатами ЗНО цього року маємо загрозливу статистику — 2/3 випускників сільських шкіл склали ЗНО з усіх предметів на початковий та середній рівень, тобто від 1 до 6 балів за 12-бальною шкалою. В той же час, більше половини випускників міських шкіл складають ЗНО на 7-12 балів.

Рівень від 1 до 6 балів з тесту ЗНО з української мови отримали 63% випускників сільських шкіл, з математики — 72%, з історії України — 78%. І ці предмети є основними або профільними при вступі до ВНЗ.

Це призводить до того, що жителям сільської місцевості для забезпечення доступу своїх дітей до гідного рівня викладання, треба мігрувати в місто, або підтримувати поповнення українською молоддю шкільних лав Польщі, Чехії, Словаччини тощо. Нещодавно, шість-вісім років тому, українських студентів у Польщі було до 3 тис. осіб (переважно на магістерських програмах). Але нині все більше українців почало вступати до польських ВНЗ одразу після школи. Причому вони роблять це, не очікуючи результатів ЗНО і підписуючи попередні контракти з фірмами-посередниками за рік до вступу. Сьогодні українські абітурієнти становлять біля 50% від усіх іноземних студентів у Польщі.

Реформа середньої освіти в сільських школах шляхом створення опорних шкіл (МОН України повідомив, що до початку нового 2016/17 навчального року в Україні буде організовано близько 100 опорних шкіл), які, сподіватимемося, дозволять збалансувати ситуацію в доступі сільських дітей до отримання якісної освіти в школі, була анонсована лише з 1 вересня 2016 р., а зміни в умовах прийому відбулися вже цьогоріч.

Складається ситуація, що спочатку «ламаємо» дрова, а потім будемо чекати 11-12 років, допоки реформа шкільної освіти забезпечить підґрунтя для правильного впровадження «широкого конкурсу». Але найголовніше, що зміни в сам алгоритм і саму систему вносились цього року «з коліс». Підходи й концепт, у цілому, є правильними, але державі необхідно було спочатку створити початкові рівні умови, а потім займатися нововведеннями, провівши перед цим широку інформаційну політику.

Ви можете сказати: та навіщо йому йти в університет для роботи на селі? Нехай ідуть в технікум або коледж. Але і тут прагнення Міністерства фінансів України передати витрати на підготовку кадрів у технікумах та коледжах з державного до місцевих бюджетів призведе до їх закриття, напруги в суспільстві й колективах та збільшення безробіття. Сільська молодь сьогодні становить 80-90% студентів технікумів, коледжів і є основним потенціалом для оновлення кадрів в агропромисловому виробництві. В разі переведення зазначених навчальних закладів на місцевий бюджет, випускники сільських шкіл просто поповнять лави безробітних. 

Звичайно, багато випускників не працює за спеціальністю. І це стосується не тільки аграрного сектору. Але шансів, що житель міста — випускник аграрного ВНЗ, який отримав достатні бали, щоб вступити на бюджет, поставив низький пріоритет і рекомендований бути зарахованим в аграрний ВНЗ, поїде працювати у сільську місцевість, — ще менше. Тому ми і мали випадки, коли проставляючи пріоритетність від 10 до 15 (по залишковому принципу), студенти були рекомендовані на навчання у зовсім не пріоритетні для них ВНЗ та спеціальності, отримали рекомендації на зарахування «хоча б кудись»… Адже коштів, щоб фінансувати і навчання, і проживання з кожним роком мають все менше і менше українців (ті, хто мають, обирають, на жаль, не Україну), а вартість навчання за контрактом і проживання зростає.

З такими підходами ми не тільки не забезпечимо розвиток сільських територій, а й прискоримо поступове вимирання сіл.

З 1 вересня! З Днем знань!

Олена Ковтун, заступник генерального директора УКАБ з питань співпраці з аграрними вузами і науковими установами

Мультимедіа