Зараз, з об'єктивних економічних причин, більшість компаній перестала активно нарощувати земельний банк і перейшла до локальної консолідації й оптимізації своїх земель. Фокус змістився... Раніше, коли маржа дозволяла розширяться і була можливість отримати фінансування, сільгоспкомпанії росли як гриби після дощу.
Стрімке нарощування земельних активів агрохолдингами не минуло безслідно. Одна справа — керувати 5 тис. або 10 тис. га, зовсім інша — коли їх 50 тис. або 100 тис. Управління землями в 10 сільських радах значно відрізняється від управління в 200. Ви не зможете побудувати хмарочос з бригадою малярів і штукатурів, які роблять ремонти в квартирах на Троєщині, потрібна професійна команда, техніка, комунікації з державними органами і зовсім інші бюджети. До того ж, непрозорість ринку землі в Україні тільки посилює всю ситуацію.
Земельний банк — Ваш основний актив в агровиробництві, тому він потребує особливої уваги. Безумовно, необхідно купувати якісні ТМЦ, потрібна імпортна техніка, щоб забезпечити хороший урожай, потрібна грамотна фінансова і комерційна політика, щоб через шахрайство на закупівлі або продажах компанія не вилетіла в трубу.
Але якщо ми говоримо про забезпечення довгострокового стійкого зростання, сама система управління земельним банком повинна лежати на самому нижньому рівні — в «архітектурі» управління підприємством. Вона повинна бути його фундаментом.
Моя компанія побудована на ідеї, що правдива й актуальна інформація — найбільш цінний товар. Аграрії втрачають шалені гроші, не володіючи нею.
Проаналізувавши статистику всіх наших проектів, ми вивели середню температуру по лікарні. Цифри дуже песимістичні:
• 5% земельного банку щорічно втрачають через неефективну систему управління;
• 5% — середнє завищення реальних площ полів і земельних ділянок в обліку;
• 10% фактичної виплати орендної плати йде не за призначенням;
• 25% земельних активів знаходиться в зоні ризику їх втрати.
На чому аграрії втрачають гроші в питаннях управління земельними активами?
1. Найпростіше — невідповідність площ полів в реальності і в обліку. Один наш клієнт мав на папері 41,5 тис. га, на які щорічно виділялося в середньому по $500. За фактом проведення супутникової зйомки і актуалізації карти полів виявилося, що реальна оброблювана площа була 40,3 тис. га. Не враховувалися лісосмуги, солончаки, заболоченість, чагарники, дороги і т.д. Щороку клієнт втрачав $600 тис.
2. «Мертві душі» в реєстрах договорів оренди та завищення площі орендованих земельних ділянок. Нещодавно ми проводили аудит земельного банку для одного підприємства на 3 тис. га. З 1,2 тис. договорів оренди 65 договорів були «віртуальними»: одні й ті ж кадастрові номери, одна й та ж земельна ділянка, «лівий» документ. 5% оренди щорічно йшли «мимо каси». Збитки підприємства становили $20 тис. на рік.
3. Маніпуляції з обміном земельними ділянками. Немає компаній, які обробляють орендовані поля на 100%. У всіх є «шахматка» з іншими холдингами, фермерами, пайовиками. Наша практика показує, що в 70% випадків гамбіт відбувається не в інтересах компанії. Один з моїх улюблених кейсів — де директор філії в 1,7 тис. га віддав по обміну компанії свого кума 400 га орендованої землі, а отримав з обміну всього 200 га. Спочатку здається дрібниця, але за підсумком втрачена користь угоди, а сума збитку склала $20 тис. на рік.
4. Хаотичні виплати оренди товаром. Майже у всіх компаній земельні служби та обліковці на місцях щорічно йдуть «в рейс», як моряки. «У нас починається виплата орендної плати, нас не буде кілька місяців». Проконтролювати цей процес дуже важко. Один з клієнтів із земельним банком в 7 тис. га перевів усіх на оплату грошима на картки — економія вийшла колосальна, як ресурсів співробітників, так і грошей. До впровадження електронної оплати втрачали до $50 тис. на рік.
5. Не системне і халатне ведення обліку. Більшість людей думає, що біда обійде їх стороною. Так і багато аграріїв не завжди надають значення помилкам в оформленні договорів, так як вважають їх не значними. Іноді навіть відтягують момент продовження термінів оренди ділянок, думають, що встигнуть, але не встигають. Ми вже стикаємося з четвертим клієнтом, землі якого дуже якісно повели. Останній кейс — у підприємства з 11 тис. га в двох сільських радах за наводкою з земельних органів відвели 900 га за пару місяців. Унаслідок ліні або неуважності можна піти в збиток на $360 тис.
Цей список можна продовжувати...
В сучасних умовах ринку побудова системи управління земельним банком — це найшвидший і найякісніший спосіб забезпечити контроль над активами і стійке зростання.
Вона будується на трьох китах — відпрацьованому бізнес-процесі та компетентних кадрах; програмних інструментах і єдиному інформаційному полі; і, останнє, на актуальній інформації (картографія, звіти). Побудова таких систем забезпечує менеджмент компанії оперативними звітами, візуалізацією на електронній карті всіх орендованих ділянок, полів компанії. Всі реєстри, договори оренди, скановані документи, шаблони, звіти і вся картографічна інформація знаходяться в єдиній системі, права доступу до якої розмежовані відповідно до конкретних користувачів, що забезпечує захист даних.
Ми часто стикаємося з поняттям «у нас 1С, там все є». Амінь! Які можливості дає 1С? Вести реєстр згідно з договорами оренди (згадуємо, що вони можуть бути липовими), проводити розрахунки по нарахуванням орендної плати (згадуємо, що площі можуть бути завищеними), вести звітність за термінами і статусами договорів оренди (на базі липових договорів і завищених площ).
Чого не дає 1С? Ведення обліку всіх обмінів і неофіційних домовленостей; прив'язки до карти всіх даних і проведення аналітичних розрахунків по карті; ведення повноцінної управлінської звітності. Наша практика показує, що тільки інтеграція правильних сільськогосподарських 1С рішень і ГІС (картографічних програмних продуктів) може забезпечити менеджмент оперативною та достовірною інформацією.
Є випадки, коли компанії обирають шлях самостійного винаходу велосипеду й починають хаотично купувати різноманітні програмні продукти, вигадувати щось, зводити. Я знаю тільки один успішний випадок на ринку, коли це реально спрацювало, та це виняткова заслуга IТ-директора. При всій убогості культури споживання консалтингових послуг — консультант потрібен! Досвід, методологія, знання всіх вузьких місць, людські ресурси (компетентні до того ж), яких так не вистачає в аграрних компаніях — це те, що може привнести в проект консультант.
Ми робили розрахунок-порівняння для одного холдингу в 30 тис. га за термінами реалізації комплексного проекту з побудови системи управління земельним банком — 3 місяці роботи консультанта Vs 32 місяці самостійної роботи співробітників клієнта. 32 місяці! Хто-небудь вірить, що за цей час нічого не зміниться, що люди не втомляться, що не передумають, не поміняють компанію з усіма напрацюваннями?
Окупність таких проектів відбувається на етапі аудиту земельного банку. Побудувавши таку систему управління, компанія отримує можливість ефективно керувати хоч 30, хоч 300 тис. га. Я можу це заявити абсолютно відповідально, так як ми вже закрили проектів на понад 1 млн га і зараз ведемо проект на побудову системи в 400 тис. га.
Руперт Мердок якось сказав: «Світ змінюється дуже швидко. Великий не буде перемагати маленького, швидкий переможе повільного». Не будьте повільними, winter (земельна реформа) is coming.
Артем Бєлєнков, директор компанії SmartFarming
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.