Як електронні аграрні розписки допоможуть аграрному ринку?

Варто звернути увагу на одну важливу деталь. Аналізуючи структуру кредитного портфеля в межах програми «5-7-9», ми бачимо, що у 2023 році кредити аграрним підприємствам становили більше ніж 50% кредитного портфеля, загалом понад 7,6 тисяч підприємств профінансовано на 28,6 мільярдів гривень.

Хоч ця цифра прямо не пов'язана з аграрними розписками, вона свідчить про зацікавленість банків у фінансуванні малих і середніх сільськогосподарських підприємств.

Тож як електронні аграрні розписки допоможуть нам підсилити наявний інструмент «класичних» розписок і наростити кредитування аграріїв?

Впровадження електронних аграрних розписок розширить можливості кредитування сільськогосподарських підприємців, зменшуючи «незручності», що наявні у використанні класичних розписок.

Традиційні аграрні розписки все ж мають певні недоліки, які потребують вдосконалення.

Візьмемо для прикладу господарство з площею 100 гектарів, розділене на 50-60 паїв. Зараз для оформлення розписок для кожного паю нотаріусу треба перевіряти та вносити дані вручну. Цей процес затратний і тривалий. Більше того, не в усіх населених пунктах доступні нотаріуси, готові надати цю послугу.

Із використанням електронних аграрних розписок цей процес буде значно простішим і швидшим, оскільки всі етапи будуть автоматизовані. Аграрій не матиме потреби шукати вільного нотаріуса для оформлення документації та сплачувати за це чималу винагороду.

Іншими словами, впровадження електронних аграрних розписок допоможе забезпечувати фінансування не лише самих сільськогосподарських виробників, а й інших учасників ланцюга виробництва та збуту завдяки створенню вторинного ринку для цих електронних розписок.

Що це означає?

Маючи в портфелі значну кількість електронних аграрних розписок їхній власник (наприклад, банк) може здійснити розміщення, тобто продаж інвесторам облігацій, забезпечених цими розписками. Цей процес називається «сек'юритизацією». Зокрема, тоді як більшість депозитів, залучених банками, має короткостроковий термін повернення — 3 або 6 місяців, облігації розміщуються переважно зі строком погашення не менше як рік.

Однак відомо: що менша строковість залучених банком коштів (це пасиви), то менша можливість банку надавати кредити (це активи). Такі обмеження є необхідними для забезпечення стабільності діяльності банків. Варто пам'ятати, що чимало кредитів видається на строк від одного до кількох років. Оскільки зазвичай вкладники не налаштовані на тривалий строк розміщення коштів, у строках погашення активів і пасивів виникають розриви, які заважають банку кредитувати.

Збільшення частки строкових ресурсів, залучених через облігації, дає банку можливість посилити стабільність ресурсної бази, зменшити розриви у строковості активів та пасивів, покращити нормативи ліквідності. Таким чином, більш стабільний фінансовий ресурс сприятиме спрощенню видачі нових кредитів.

Оскільки електронні аграрні розписки мають стати додатковим інструментом фінансування сільськогосподарських підприємств під заставу майбутнього врожаю та продукції, важливо розвивати та запроваджувати нові підходи та рішення, особливо в умовах поточної воєнної реальності.

Також варто зазначити, що Україна наразі лідирує в діджиталізації, і запровадження електронних аграрних розписок, що вже стає реальністю, є логічним кроком у напрямі якісної цифрової трансформації країни.

Останнім, але не менш вагомим аргументом є потенційне зростання ВВП. Імовірно, на початкових етапах упродовж перших кількох років після запровадження електронних аграрних розписок (еАР) їх видаватимуть і використовуватимуть в обсягах, що не будуть помітні в загальних показниках кредитного портфеля, і їхній вплив на ВВП залишиться нижчим за межі статистичної похибки.

Проте в подальшій перспективі є всі підстави вважати, що електронні аграрні розписки щорічно додаватимуть 3-5% до приросту залучених аграріями фінансових ресурсів і 0,5-1% до збільшення ВВП.

Тож впровадження еАР є дуже аргументованим, прогресивним рішенням, і вся відповідальна фінспільнота продовжуватиме працювати над ним!

Олена Коробкова, ексголова ради Незалежної асоціації банків України, член Ради НАБУ