Механізм компенсацій вартості європейської частини транзиту українського зерна для підтримки його цінової конкурентоспроможності на світовому ринку, запропонований Єврокомісаром з питань сільського господарства Янушем Войцеховським, здешевить логістику для українських аграріїв лише за умов, якщо він усуне стимули необґрунтованого ціноутворення та безвідповідального виконання логістичних послуг підприємствами ЄС.
Зокрема, Єврокомісія має компенсувати перевитрати через неефективність управління, здорожчання та безвідповідальність учасників логістики або усунути це.
Зараз найбільший біль аграрія, чий вантаж везуть транзитом країнами Європи, — це така сама безвідповідальність європейських бізнесів за дотримання термінів під час операцій з нашим зерном (це навантаження, перевезення, розвантаження, перевалка), яку впровадила торік «Укрзалізниця». Наприклад, румунські перевізники слідом за УЗ повикреслювали зі своїх договорів такий рядок як терміни доставлення і зняли з себе будь-яку відповідальність. Черги перед Констанцою зараз майже такі, як були у нас торік перед нашими кордонами. А багатоденні простої вагонів оплачуються коштом виробника зерна.
Крім цього, вартість послуг транспортування, перевалки з початку війни зросла подекуди у 2-3 рази. Тому транзит за таких умов — це катастрофічно дорого. Цьогорічна собівартість виробництва кукурудзи — близько 150-180 $/т, на ринках за неї готові платити у кращому разі 200-230 $/т, але довезти її до ринків сьогодні коштує 120-130 євро/т. Тож якщо Єврокомісія справді вболіває за Україну і бажає нам допомогти, критерії компенсацій мають усунути чинники перевитрат, а не стимулювати поживне середовище для нових заробітків на безвихідному становищі українських виробників.
Існує три умови, за яких механізм компенсацій Єврокомісії зможе здешевити транзит та покращити якість логістики українського зерна.
По-перше, компенсації мають бути не просто за те, що європейські оператори перевезли, а за те, що вони дотрималися відповідальності щодо термінів. Тобто це має бути на кшталт премії за точне виконання взятих зобов'язань.
По-друге, якщо на європейській залізниці трапляється простій, ні український фермер, ні трейдер не керують цими процесами, але саме вони оплачують ці простої, спричинені поганим управлінням процесами з боку європейських учасників логістики. Якщо Єврокомісія уважно проаналізує причини цих простоїв, може, не доведеться відшкодовувати ці витрати через простої.
І третє, я радив би Єврокомісії, щоб вони взяли на себе різницю в тарифах на послуги європейських бізнесів, логістичних та інфраструктурних, які були до початку великої війни й стали після. Так, у нас війна. Але що такого сталося у вас, що деякі послуги здорожчали в 3 рази? Хтось скаже, що подорожчання спричинене підвищеним попитом. Мені здається, що в період криз та шоків мають працювати інші цінності, не лише бізнес-закони. Єврокомісія має принципово визначитись: чи вона компенсує безвідповідальність своїх бізнесів, чи витрачатиме кошти на допомогу Україні та споживачам українського збіжжя і на створення умов, які стимулюватимуть європейські й українські бізнеси бути кращими та ефективнішими.
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.