Зрошення земель

350 насосних станцій, меліоративні канали загальною довжиною понад 1100 км станом на 9 червня лишилися без джерела зрошення.

Агропромхолдинг «Астарта» поточного року розширив площі під зрошенням до 1 тис. га.

Каховський канал забезпечував водою більше пів мільйона гектарів земель. Тому проблема зрошування стане найбільшою в сільському господарстві, а також в екологічній і соціальній сферах на півдні України.

Руйнація загарбниками Каховської ГЕС призвела до затоплень, пошкоджень і повної зупинки функціонування меліоративної інфраструктури у прилеглих до Каховського водосховища районах.

Першу меліоративну мережу як об’єкт Державного земельного кадастру (ДЗК) зареєстровано в Україні.

Підрив Каховської ГЕС матиме вплив на енергетику, логістику, промисловість та агросектор.

Головним ударом для регіону стане втрата дамби Каховської ГЕС.

Підрив Каховської ГЕС росіянами — це удар по глобальній продовольчій безпеці, яку ворог хоче підірвати.

Проблема засоленості поливної води стала критичною, особливо в південних регіонах, де через окупацію відбулося руйнування зрошувальних систем, знизився обсяг використання поливної води, і, відповідно, підвищилась її мінералізація.

HarvEast у травні 2023 року збільшив зрошувані площі на Київщині на 165 га, довівши їх у регіоні до 520 га.

Сільгоспвиробники Херсонської області не планують у 2023 році вирощувати рис на деокупованих територіях.

Дві організації водокористувачів зможуть отримати по 18 млн грн кожна від Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) для модернізації зрошувальних систем. Це вже друге співфінансування, яке надає міжнародний донор з метою підтримки реформи гідротехнічної меліорації в Україні.

Організації водокористувачів відіграватимуть одну з ключових ролей в оновленій системі управління гідротехнічною меліорацією України.

Загальна площа підготовки сільськогосподарських земель, яку планується зрошувати у 2023 році, становить 147 тис. га.

Одеська область наразі є лідером зі створення організацій водокористувачів.

В Україні через війну посівні площі зменшились на 25%. Тому кожна тонна, яку вирощують аграрії на вільній землі, — особливо цінна. Проте через зміни клімату вже близько 2/3 території країни знаходиться в зоні ризикованого землеробства. Щоб зрозуміти масштаби проблеми, варто лише згадати 2020 рік, коли через посуху аграрії зазнали збитків на 15 млрд грн, втративши у деяких районах Одещини до 80% врожаю.

Компанія «Полтавазернопродукт», що входить до структури агропромхолдингу «Астарта», збільшує поливні площі.

Візит на одну з ферм неподалік від Абу-Дабі змусив мене переглянути стереотипні погляди на ресурси та можливості виробництва.