ВАР

Україна експортувала 41 тис. т ячменю станом на 23 жовтня. Певне пожвавлення експортного попиту на зернову пов’язано з покращенням роботи одеських портів.

Нестача обігових коштів для продовження виробництва — одна з найбільших проблем українських аграріїв. У критичній ситуації — виробники з деокупованих територій. Їхні підприємства зруйновані, поля заміновані, а попередні кредити віддавати нічим, як і неможливо взяти нові.

Кукурудзу та ріпак станом на середину жовтня купують за привабливими цінами лише в портах країн ЄС. Натомість на ринку сої зовнішні та внутрішні ціни змагаються між собою.

Обігові кошти в українських аграріїв вичерпуються, оскільки через війну суттєво здорожчала експортна логістика, а ціни на агропродукцію, навпаки, знизились.

1,2 млн т української пшениці законтрактовано на експорт у жовтні. Цей показник може бути більшим, якщо Україні вдасться покращити логістику.

Сільгоспвиробники, які постраждали внаслідок бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією, зможуть отримати індивідуальну консультативну допомогу з питань земельного, аграрного, податкового законодавства тощо.

Експортний ринок українського ячменю переходить на автомобільну та залізничну логістику, 60% поставок спрямовуватимуть до пунктів перетину кордону з Румунією. Це викликано зростанням вартості фрахту, а також загрозою атак рф по інфраструктурі портів Дунаю.

Провідні громадські об’єднання АПК України висловили свою підтримку першому заступнику міністра аграрної політики та продовольства України Тарасу Висоцькому та вважають неприпустимим появу недоведених звинувачень в час, коли український агросектор потребує захисту на міжнародній арені.

Пшениця нового врожаю буде реалізована за цінами вище минулорічних. Українські аграрії не будуть продавати пшеницю за безцінь, оскільки пропозиція зерна значно знизиться.

В умовах повномасштабного вторгнення ринок землі продовжує функціонувати в цивілізованому форматі згідно з визначеними законодавством нормами. І вже за пів року, відповідно до діючого земельного законодавства, має настати черговий етап впровадження земельної реформи, коли юридичні особи отримають право на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Їм буде дозволено купувати земельні банки площею до 10 тис. га.

Руйнація Каховської ГЕС — це техногенна катастрофа, яка несе жахливі наслідки, зокрема і для економіки країни. Через неможливість брати воду для каналів зрошення займатися сільським господарством у цьому регіоні буде дуже важко.

Війна, значна частина замінованих чорноземів, несприятливі погодні умови, жорстка конкуренція за європейський ринок — агропродовольчі реалії України.

Горизонт планування у воєнний час в агросекторі звузився з кількох місяців до кількох тижнів, а то і днів. Серед основних причин — брак обігових коштів, тому, як кажуть самі виробники, проблеми вирішують за мірою їх виникнення, ситуативно.

В Україні через війну посівні площі зменшились на 25%. Тому кожна тонна, яку вирощують аграрії на вільній землі, — особливо цінна. Проте через зміни клімату вже близько 2/3 території країни знаходиться в зоні ризикованого землеробства. Щоб зрозуміти масштаби проблеми, варто лише згадати 2020 рік, коли через посуху аграрії зазнали збитків на 15 млрд грн, втративши у деяких районах Одещини до 80% врожаю.

Площі під весняну посівну лише за рахунок окупації та замінування полів будуть скорочені на 25%, а це означає, що близько 7 млн га землі не будуть використані. Якщо до цього додати відсутність кредитування, і аграрії не отримають кошти для проведення посівних робіт, кількість незасіяних полів збільшиться ще близько на 5 млн га. Це катастрофічні цифри, які вказуватимуть на неспроможність держави виконувати експортні зобов’язання.

Мільйони гектарів земель в Україні не будуть засіяні цією весною через забрудненість вибухонебезпечними предметами. Аграріям у зоні бойових дій та на деокупованих територіях не вистачає на це грошей.

Через несприятливі погодні умови процес закладання зерна в полімерні рукава сповільнився.

Станом на вересень 2022 року прямі збитки від війни в сільському господарстві України сягнули $6,6 млрд. Тоді як непрямі втрати — $34,25 млрд.

Об’єднання аграріїв звернулися до Президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням запобігти злиттю Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства економіки та Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості економіки.

Для аграріїв «зернова угода» є вирішальною, і коли з'явилася інформація про початок роботи зернового коридору, для сільгоспвиробників це був сигнал виходити в поля і сіяти озимі.