Визначальними факторами впливу для посівної кампанії 2023 року стануть нестача коштів та забезпеченість добривами.
Таку думку президент «Українського клубу аграрного бізнесу», виконавчий директор і співвласник компанії Agricom Group Петро Мельник висловив в ефірі «FreeДом».
Він зазначив, що в Україні у 2023 році будуть знижуватися посіви кукурудзи, збільшуватимуться площі соняшнику. Посіви озимої пшениці скоротились приблизно на 500 тис. га.
«Під час прийняття рішень щодо посіву аграрії традиційно переходять до тієї продукції, котра більше переробляється та є більш маржинальною — соняшник, соя, ріпак», — пояснив Мельник.
Щодо ефекту від замінованих територій, то він вважає, що ситуація не настільки значна, щоб можна було говорити про критичність.
«Це конкретне питання для деяких областей: Харківської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської. Якщо розглядати з прив’язкою до цих областей, то це серйозне питання, котре тягне за собою велику частину ВВП всередині областей. В цілому по Україні — це близько 5% ефекту впливу», — додав він.
Петро Мельник підкреслив, що головне питання в тому, що сільгоспвиробники не до кінця розуміють ефект від недостатнього робочого капіталу. На вилучені кошти з продажів аграрії намагаються закупити насіння, добрива, ЗЗР. Ця невизначеність буде мати найбільший вплив. Швидше за все, доведеться заощаджувати на добривах.
«Не лише аграрії України, а й Євросоюзу, зокрема, Німеччини, планують економити на використанні добрив», — додав він.
Петро Мельник також зауважив, що безпосередньо Україні продуктова криза не загрожує. В країні більш ніж достатньо зерна, аграрії цього року налаштовані сіяти і забезпечувати продовольчу безпеку.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Українські сільгоспвиробники скоротять посівні площі озимих культур урожаю 2027 року.

Компанія «Енселко» вийшла на фінішну пряму із сівбою озимого ріпаку урожаю 2027 року.

Проміжок між збиральною кампанією та осінньою посівною дуже відносний і нетривалий, однак і його можна використати з користю. Доки поля чисті від культур, варто провести гербіцидну «чистку» від багаторічної сегетальної рослинності, аби забезпечити майбутнім посівам максимально сприятливі умови для проростання та подальшого розвитку.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Зупинка Євросоюзом торгових преференцій для України — серйозний удар по конкурентоздатності вітчизняних агровиробників на європейському ринку і по українській економіці загалом.

Українські сільгоспвиробники продовжують стикатися з низкою викликів у своїй діяльності.

Зерновий скандал з країнами Європейського Союзу негативно вплинув на роботу українських сільгоспвиробників.