Добрива

ПАТ «Сумихімпром» розпочало поетапне відновлення після вимушеної зупинки минулого року.

Незважаючи на зниження міжнародних цін на мінеральні добрива, в Україні виникла ситуація, коли через роботу Державної митної служби, яка завищує митну вартість товару, ціни на добрива ростуть. А штучно створена проблема з розмитненням сповільнює імпорт, що загрожує дефіцитом добрив саме в розпал сезону.

Тяжкий 2022-й плавно переходить у, ймовірно, ще тяжчий 2023 рік. Всю складність нинішньої ситуації відчули і аграрії. Для сільгосппідприємств 2022-й став роком тотальної економії ресурсів: з одного боку висока ціна на них, а з іншого — їх дефіцит. І якщо без техніки, пального, насіннєвого матеріалу обійтися неможливо, то без добрив — щось та й виросте... Та чи буде такий врожай прибутковим? Рахуємо.

Митниця масово завищує вартість імпортних добрив на 100 $/т і більше та затримує їх постачання під посівну.

Нормальним є співвідношення вартості добрив і пшениці близько 2:5, карбаміду і NPK — 3 та 3,5:1. Цілком реально повернення до цих співвідношень через 1,5 року за умови, що ціна азотних добрив знизиться на 47%, а вартість пшениці лишиться на сьогоднішньому рівні.

Дефіцит добрив є однією з найактуальніших тем для українського агросектору, адже на нашу країну чекає весняна посівна, за якою спостерігатиме весь світ.

Цього року ФГ «Мельник-Агро», що на Хмельниччині, планує запустити виробництво власного перегною. Ферма вирощує овочі та зелень у 15-ти теплицях та у відкритому ґрунті на площі 300 га.

Компанія «БТУ-ЦЕНТР» практикує зменшення норм добрив без втрати врожайності за рахунок біопрепаратів з 2017 року. Українські мікробіологи 6 років тому розробили та протестували РК-мобілізатор ГРАУНДФІКС, який дозволяє зменшити внесення кількості добрив до 30%.

З початку війни завдання для агрономів залишилося незмінним — виростити максимальний і якісний урожай, але з меншими затратами і низкою факторів, які сповільнюють виробничі процеси та скорочують час для прийняття рішень.

Азотний холдинг Ostchem збільшив потужності двох заводів з виробництва мінеральних добрив.

Українські сільгоспвиробники шукають способи зниження собівартості вирощеної продукції. Через проблеми логістичних ланцюгів, експорту, нестачу обігових коштів, відсутність можливості вчасного збирання врожаю в кінці сезону-2022, а також глобальне подорожчання ресурсів, аграрії починають зменшувати витрати на добрива та готуватися до нижчих врожаїв.

Арешт накладено на оптову партію мінеральних добрив російського та білоруського виробництвна вартістю майже 100 млн грн.

Європейські виробники та продавці міндобрив на тлі зниження цін на газ активізували розпродаж раніше виробленої продукції.

Керівник R&D департаменту ALFA Smart Agro Сергій Кнечунас в інтерв’ю для AgroPortal.ua розповів про унікальні розробки компанії, чи мають перспективу внесення ЗЗР дронами, та як війна змінила роботу українських дослідників.

Кризова ситуація змусила багатьох аграріїв відійти від технології, зменшити використання добрив або відмовитися від них повністю, що матиме наслідки впливу на урожайність.

Ще рік тому для більшості аграріїв проведення аналізу ґрунту лежало в основі ефективного виробництва. Нині ситуація змінилася: у сільгоспвиробників кожна гривня на рахунку, і їх більше цікавить, як отримати заплановані 7-8 тонн з мінімальними витратами, а не збільшення врожайності. Тому навіть найнеобхідніші послуги поставлені на паузу.

Науковці з Каліфорнійського університету (США) винайшли метод перетворення пластикових відходів на високопористу форму деревного вугілля, яке можна використовувати як добриво.

Експорт української селітри буде поновлено у січні 2023 року попри високу ціну на продукцію на внутрішньому ринку і зниження цін на ринку ЄС.

Одними з фундаментальних проблем, які гальмують аграрний сектор, окрім вартості логістики, є відсутність обігових коштів у аграріїв та збільшення вартості засобів виробництва.

Підприємства азотного холдингу Ostchem за підсумками 2022 року виготовили 1,75 млн т продукції, що на 66,9% менше порівняно з 2021 роком (5,3 млн т).