Добрива

Українські сільськогосподарські товаровиробники змушені збільшувати норми внесення добрив для підтримки родючості ґрунту на 15-20%, інакше це відобразиться на врожайності.

Уже в чотирьох областях України аграрії вийшли в поле, сіють ярі зернові та зернобобові. І хоча у кожному сезоні є свої нюанси, цьогорічна посівна має абсолютно нетипову динаміку щодо вартості.

Гроші багатьох фермерів досі «в зерні», оскільки велика кількість виробників не продала урожай, очікуючи кращих цін, тож вільних коштів бракує. До того ж співвідношення вартості агропродукції до вартості добрив більше, ніж до повномасштабного вторгнення.

Ринок ЗЗР за ці два роки у фізичному вимірі зменшився не так критично, як ринок добрив. Проте він певним чином переформатувався, з’явилися нові тенденції, пов’язані зі зміною сільгоспвиробниками підходів до технологій, культур у сівозміні та скороченням витрат на виробництво.

У південних областях України почалися польові роботи, і хоча аграрії вимушені економити на добривах, без азотної групи не обійтись. Експерти радять не затягувати із закупівлею добрив, адже ціни на них не знижуватимуться, а от логістика може ускладнитися.

Інформація від учасників ринку про блокування Державною митною службою на кордоні імпортних добрив з’явилася ще на початку січня. Кілька днів затримки не викликали занепокоєння, адже в Україні щороку на початку нового аграрного сезону з’являється проблема з імпортом цього виду товару.

2023 року агрохімічний аналіз ґрунту був найзатребуванішою послугою, яку замовляли аграрії.

Ринок гранульованого калію в Україні до повномасштабного вторгнення мав обсяг понад 150 тис. тонн. 2022 року він впав до 40 тис. тонн, і минулого року, якщо взяти до уваги всі калійні групи, у країну заїхало близько 100 тис. тонн. Тобто Україна вийшла на 60% довоєнних показників.

У нинішніх реаліях аграріям не варто затягувати із закупівлею добрив та планувати їх придбання перед самим внесенням. За два роки ринок видозмінився, і тієї стабільності, коли на складах постачальники мали все і в потрібних обсягах, уже немає. Досягти балансу на ринку добрив можливо, але лише за умови налагодження спільної роботи між імпортерами, дистриб’юторами та сільгоспвиробниками.

Україна поточного року виробила 2050 тис. т добрив, що на 81% більше, ніж торік (1130 тис. т).

Високий рівень рентабельності 2021 року створив ресурси для стійкості агробізнесу в 2022-му. Проте поточного року ситуація погіршилася, і одним із головних викликів стала дорога логістика.

Ринок добрив України упав за обсягами у декілька разів з очевидних причин.

Рівень споживання карбаміду за 6 місяців уперше в Україні перевищив селітру. І вже у грудні очікується зниження ціни на це добриво.

З початку повномасштабної війни одним із найбільших викликів для агропродовольчого сектору стало забезпечення добривами. Як розвиватиметься ринок добрив в Україні найближчим часом та як аграріям оптимізувати живлення рослин — у розмові із засновником компанії Makosh Віктором Поліщуком.

Виробничі витрати фермерських господарств у 2023 році складатимуть близько 27,0 тис. грн на 1 га. Це лише на 1,9 тис. грн (+7,6%) перевищить показник довоєнного 2021 року (25,1 тис. грн).

Декілька тисяч фермерів з усіх регіонів України отримають мінеральні добрива, які були придбані завдяки урядам США та Республіки Корея.

Сильний вітер та погана якість препаратів, вузьке вікно внесення препаратів, дефіцит механізаторів — з такими викликами часто зустрічаються фермери під час внесення добрив. Тому важливо забезпечити максимальну ширину захвату і достатньо високу швидкість розкидача.

Як товарне кредитування з відстрочкою платежу та з можливістю розрахунків вирощеним врожаєм допомагає українським фермерам утриматися на ногах і стабілізувати фінансове становище своїх господарств.

Україна виробить близько 100 тис. т селітри в серпні та вийде на рекордні 220+ тис. т за всіма видами азотних добрив. Це найбільший показник з березня 2022 року.

Обсяг закупівель мінеральних добрив українськими аграріями нині скоротився приблизно на 30% порівняно з довоєнним періодом — до 1,5-2,5 млн т.