Економічно вигідне поєднання сільгоспкультур та зважене живлення. Головні орієнтири сезону

Чи плануєте оптимізувати агрономічні процеси і технології в майбутньому сезоні по інших культурах? 

Юрій Лисак: Зараз використовуємо як оригінатори, так і ЗЗР українського виробництва. 

Гербіцидний захист є обов’язковим, а щодо інсектициду чи фунгіциду, то можна діяти по ситуації. 

Найдорожчим за ціною є фунгіцидний захист, тому варто на це зважати. Наприклад, по пшениці можна залежно від ситуації скоротити кількість обробок, пропустити 1-2 внесення фунгіцидів, якщо немає оптимальних умов для розвитку хвороб. Або якщо рослини не розкущені, не мають маси, можна пропустити першу фунгіцидну обробку чи зробити її з мінімальною нормою. 

Те саме й щодо соняшнику. Коли минулого року на Київщині була посуха, і соняшник майже не розвивався, рослини не набирали вегетативної маси, обробки не було сенсу проводити. Тож ми відмовились від частини фунгіцидних обробок. 

Знову ж таки — все по ситуації, але завжди потрібно пам’ятати, що економія заради економії може вплинути на врожайність, і зазвичай негативно. Тому приймати рішення нелегко, але потрібно це робити зважено.

Зараз дуже дорогі добрива, тому багато хто зменшує норму внесення. Якими критеріями керуєтесь ви у цьому питанні?

Юрій Лисак: Ми акцентували увагу на азотному живленні для тих культур, які дають більшу віддачу від цього. Щодо фосфорно-калійної групи, то ми знаємо свої поля і вносимо необхідну норму фосфору та калію туди, де їх мінімальний вміст у ґрунті, підтягуючи слабкі зони. Тобто застосовуємо диференційований підхід до удобрення. Практикуємо диференційоване внесення з 2018 року, тому виклики здорожчання добрив не такі страшні.

Більшість аграріїв залишили кукурудзу на перезимівлю в полі. Чи вдалося компанії «Агро-Регіон» її зібрати?

Юрій Лисак: Цього року в нас вимушено лишилася частина кукурудзи в полі. В середині січня завершили збір у Чернігівському і Київському кластерах, а на Житомирщині збір тривав до кінця січня. 

Насамперед пішли на такий крок через те, що були заповнені елеватори, не все так добре продавалося, як хотілося, і не було потрібного обороту елеватора для завезення нового збіжжя.

По-друге, вересень 2022 року був дощовим, і затягнулося збирання соняшнику та сої. Потім почалися проблеми з електроенергією, що значно сповільнило роботу елеваторів.

Чи в компанії вже складена карта посівів ярих під урожай 2023 року? Чи плануєте збільшувати площі під соняшником?

Юрій Лисак: У соняшнику легка технологія, він потребує небагато добрив, але ним усі площі не засіяти. До того ж, маємо в сівозміні також сою, у якої з соняшником спільні хвороби. Також не можемо після ріпаку сіяти соняшник і навпаки. Тож, зважаючи на дотримання сівозміни, значного збільшення площ під соняшником не планується.

Оскільки сільгоспвиробники цього року переорієнтовуються на вирощування соняшнику, не у всіх вийде дотримуватися сівозміни. Які наслідки можуть бути, якщо сіяти соняшник по соняшнику?

Юрій Лисак: Наша компанія не практикує посів соняшник по соняшнику. 

Загалом якщо брати, то будь-яка культура, яка сіятиметься на одному і тому самому полі, виснажує ґрунт, але потрібно знати його показники і розуміти, як повернути назад ті елементи, які виносяться культурою та яких не вистачає. Якщо все робити правильно, то шкоди ґрунту не буде. Тобто якщо за цим слідкувати, то можна все скоригувати. 

Питання лише в тому, що особливо в посушливих районах соняшник вибирає вологу з 2-метрового шару ґрунту. І якщо компенсації цієї вологи немає, то ґрунт виснажується. Поживу ми ще можемо компенсувати, а от вологу без поливу — ні.

Інша проблема в тому, що за монокультури накопичуються хвороби і шкідники, специфічні бур’яни, також буде проблема з падалицею. Зважаючи на економіку і ринок, вирощування соняшнику цього року виглядає ніби непоганою ідеєю, але я не рекомендував би вирощувати соняшник по соняшнику.

Дякую за розмову.