Ринок добрив України упав за обсягами у декілька разів з очевидних причин.
Про це заявив комерційний директор компанії «Крафт Мінерал» Вадим Кулик, повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».
Він зауважив, що ніхто з виробників добрив не робить жодних знижок для ринку України попри війну.
«Крім того, ми маємо надзвичайно дорогу логістику. Якщо раніше можна було привезти товар в український порт, і повний цикл з фасуванням складав 25 $/т, то зараз, використовуючи порти Польщі, Румунії, Болгарії, дуже вдалою вважається логістика, якщо вкластись у 70 євро», — додав Кулик.
Ще одним фактором, що негативно впливає на ринок добрив, він назвав ціни на зернові культури. Зокрема, пропорція між цінами реалізації зерна та придбанням добрив стала 1:4 по азотній групі та 1:6 — по фосфорно-калійній, хоча раніше була рівно в 2 рази меншою. Це все призводить до зменшення норми внесення на гектар.
«Також варто наголосити на нестабільності світових цін на добрива, що не дає можливості планування завчасного ввезення і розміщення товару на складах. Тож переважно всі дистриб’ютори та імпортери намагаються робити закупівлю безпосередньо перед сезоном. Однозначно ті, хто залишився на ринку, — це компанії, які не бояться складнощів та ризикують вести цей нелегкий бізнес. Країна у стані війни, це тяжкі часи й для ринку добрив, але ми віримо у нашу перемогу, в ЗСУ і віримо у зростання цього ринку втричі після закінчення війни», — підсумував Вадим Кулик.

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.

Польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали ключовими постачальниками мінеральних добрив на український ринок і фактично замістили на ньому російську продукцію після початку повномасштабного вторгнення рф.