«На плузі, котрий давно використовували, інженери зняли долота і замінили їх лапами. Таким культиватором спрацювали по сої восени, коли плуг не ліз в землю. Вологи практично не було. Неможливо було увійти і глибокорозпушувачем. Посів ускладнювався. Завдяки вдосконаленню чудово спрацювали на 35 см. Змогли зірвати підплужну підошву, налагодити рух вологи, повітря, поживних речовин», — ділиться досвідом виконавчий директор відділку № 1 групи компаній «ТАК» (Тетіївський район Київської області) Валерій Касяненко.
За його словами, у господарстві збираються також використовувати цей агрегат для внесення добрив.
«Дообладнуємо бочкою, виконуємо розводку зі шлангів, труб, готуємо дозатори. Тобто робимо кроки до точного землеробства», — констатує Валерій Касяненко.
Також він додає, що техніку використовують повною мірою, щоби не простоювала. У сезон все працює майже цілодобово. Охоче допомагають і сусідам.
«Наша мета — не просто збільшення врожаю. Ми хочемо отримувати його за мінімальних затрат. Тому оптимально добираємо насіння та засоби захисту. В усьому має бути баланс. Важливо залишити після себе ґрунти гарної якості, а не бездумно кидати в них усього і побільше», — констатує виконавчий директор відділку № 1 групи компаній «ТАК».
Є ще одна «фішка» у господарстві — використання десятка тисяч тонн курячого посліду.
«Паралельно досліджуємо, як зробити його внесення більш оптимальним. Плануємо застосовувати аератор. Будемо просушувати, готувати компост, додавати відповідні бактерії, відходи пшениці, соняшнику, дефекат із цукрових заводів і навіть мул із місцевих ставків, які дуже замулені. Усе це робимо на підставі ретельних розрахунків, зокрема, щодо необхідного вмісту азоту», — розказав AgroPortal.ua Валерій Касяненко.
Шановні читачі, чи вважаєте ви доцільним самостійно переобладнувати техніку? Поділіться своїм досвідом.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Кабінет Міністрів України затвердив порядок проведення технічного огляду обладнання для застосування засобів захисту рослин (ЗЗР). Документ встановлює єдині правила перевірки технічного стану такого обладнання.

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП) відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH. Освітній простір створили на базі механіко-технологічного та агробіологічного факультетів спільно з компанією «ХОРШ Україна».

55 сільгосптоваровиробників Івано-Франківщини з початку поточного року придбали 191 одиницю техніки та обладнання вітчизняного виробництва на загальну суму близько 240 млн грн.

Український ринок лізингу з початку 2026 року зріс на 83%, або більш ніж на 18 млрд грн. Найбільший попит формує агросектор.
Виробник малогабаритної сільгосптехніки KENTAVR вкотре підтверджує свій статус технологічного лідера ринку, що не просто підлаштовується під тренди, а особисто їх створює. Бренд послідовно впроваджує розробки з сегменту важкої преміальної техніки у доступний малогабаритний клас, адже він спеціалізується на сміливих рішеннях, що випереджають ринок.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрило посадовців державного підприємства, які завдали державі понад 8,1 млн грн збитків під час закупівлі 25 тракторів.

Група компаній «Агрейн» за останні 5–6 років інвестувала близько $50 млн у технічне переоснащення, а в пікові роки обсяг інвестицій сягав $30 млн на рік.

Міністерство економіки та довкілля виплатило 12 млн грн підвищеної компенсації 40% за заявками агровиробників у прифронтових регіонах, поданими у червні в межах програми часткової компенсації вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання.

Україна у січні-липні 2026 року імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.