Українські комбікормові заводи, котрі не зазнали окупації, вже майже відновили роботу на довоєнному рівні. Водночас деякі з них втратили виробничі потужності.
Про це повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».
Як зазначається, наразі підприємствам складно повноцінно здійснювати свою діяльність, оскільки постійне збільшення курсу іноземної валюти та ріст цін на енергоресурси вагомо впливають на кінцеву собівартість продукції.
Водночас, за словами аналітика УКАБ Максима Гопки, у зв’язку з тим, що заблоковані морські порти спричинили в Україні великий надлишок зерна, головні складові кормів значно знизились у ціні порівняно з минулим роком. Станом на липень 2022 р. вартість основних елементів зменшилася на 40% порівняно з аналогічним періодом 2021 р. та є такою:
Проте для виробництва комбікормів ще потрібні мікроелементи, вітаміни та інші кормові добавки, котрі переважно імпортуються в Україну. Ціни на такі складові в середньому зросли на 20-25% (порівняно з липнем 2021 р.):
«Причиною такого стрімкого зростання є зміна логістичних шляхів, вартість валют, девальвація гривні, здорожчання логістичних витрат і ризики під час ввезення закордонної продукції в Україну внаслідок бойових дій. До повномасштабної війни основна частина перевезень відбувалась через морські порти в контейнерах із подальшим сухопутним транспортуванням до складів. Наразі, коли українські порти не працюють, постачальникам амінокислот з Китаю доводиться зупинятися в портах Румунії, Польщі або Туреччини, щоб далі переходити на сухопутну логістику, а це займає більше часу та фінансових витрат», — пояснює експерт.
Є й інгредієнти, котрі імпортувалися з ринку Європи та завжди перевозилися сушею, — це вітаміни. Хоч тут й не відбулося порушень логістичних ланцюжків, але загалом усі вітаміни виробляються також у Китаї, в Європі знаходяться основні склади. Однак логістика контейнерів зросла у ціні в 2-2,5 рази, що також впливає на кінцеву ціну комбікорма.
Водночас ціни на ринку кормів у цьому сезоні залишаються досить низькими, хоч і спостерігається незначне коливання вартості (+/-10%) відповідно до регіону України. Частково така ситуація є сприятливою для українського тваринництва. Оскільки корми — складова виробництва тваринницької продукції, то для цієї галузі агросектору відсутність зростання цін на них є перевагою. Відтак середні ціни з урахуванням ПДВ на комбікорми для свиней з основними компонентами значно змінились за 7 місяців:

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

«Єдиний державний реєстр тварин» призупинив роботу у зв’язку з безпековою ситуацією в країні та постійними обстрілами дата-центрів.

Сільгоспвиробники України станом на 29 вересня поточного року засіяли озимими культурами 2,61 млн га, або 41,4% прогнозованих площ.

Один із важливих складників собівартості перепільництва — корми. Наразі їхня вартість у відомих виробників становить близько 24 грн/кг. У господарстві вирішили перейти на власне виробництво кормів, що дозволило знизити витрати.

Українські аграрії станом на 28 вересня 2026 року зібрали основні сільгоспкультури з 10,68 млн га, що складає 53,5% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 43,05 млн т.

Загибель свиней зафіксовано у двох особистих селянських господарствах на території с. Михайлів Великоолександрівської тергромади Бериславського району Херсонської області.

Кабінет Міністрів України відтермінував до 1 квітня 2027 року відновлення повних вимог до маркування харчових продуктів і кормів.

Cвітове виробництво кормів 2025 року досягло приблизно 1,44 млрд т, що на 3%, або 40 млн т більше порівняно з попереднім роком.

Світовий ринок комбікормів, який за підсумками минулого року оцінюється у $440 млрд, може досягти $710 млрд до 2035 року з середньорічним зростанням 5,1%.