Про це йдеться у повідомленні Державного агентства меліорації та рибного господарства України.
Найбільшими покупцями української рибної продукції у грошовому вимірі стали Німеччина ($4,7 млн, 679 т), Данія ($2,85 млн, 585 т) та Молдова ($2,4 млн, 1 032 т).
Також значні поставки здійснено до Литви ($1,16 млн, 460 т), Ізраїлю ($1 млн, 125 т) та Нідерландів ($0,88 млн, 144 т).
У розрізі товарних позицій від початку року найбільше експортовано в абсолютному вимірі готової або консервованої риби — 1,4 тис. т, філе рибного та іншого м'яса риб (включаючи фарш) — 1,2 тис. т, молюсків — 407 т, мороженої риби — 347 т, живої риби — 316 т.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Водогосподарські організації Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм домовились про надання послуг із подання води на загальну площу майже 76,6 тис. га.

Українські виробники риби наразі мають достатній потенціал, щоб забезпечити потреби державних закладів якісною вітчизняною продукцією.

Управління водного господарства Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм уклали угоди про подання води для поливу сільськогосподарських угідь на площу 71 тис. га.

Загальна сума реалізації лотів на вилов водних біоресурсів за перше півріччя 2026 року склала майже 44 млн грн.

За останні два роки зроблено квантовий стрибок у реформі гідротехнічної меліорації. Об’єднання водокористувачів (ОВК) продовжують створюватися, вони отримують майно на свій баланс, запускають полив земель, залучають інвестиції, проводять модернізацію мереж.

Експортна орієнтація аквакультури може стати шляхом для розвитку цього бізнесу.

Україна має всі можливості для забезпечення себе рибою вітчизняного виробництва, проте для цього необхідно сформувати попит і в першу чергу серед Сил оборони.


Українські виробники риби та рибних продуктів відтепер можуть експортувати свою продукцію до Держави Кувейт.

Виробники продукції з доданою вартістю зіткнулися з проблемою реалізації на зовнішніх ринках. І сьогодні для них гостро стоїть не питання виробництва, а налагодження збуту. Тому в цьому процесі важливо, аби держава, український бізнес та профільні асоціації мали проактивну позицію та відстоювали на міжнародних ринках інтереси українських виробників.