Таку думку висловив голова ради Національного банку України (НБУ) Богдан Данилишин на своїй сторінці у Facebook.
«В середньостроковій перспективі українське сільське господарство, що стало ключовою галуззю економіки країни, потребує серйозної уваги. Незважаючи на досягнуті успіхи, Україна відстає від розвинених країн за рівнем продуктивності праці в сільському господарстві внаслідок деіндустріалізації аграрного виробництва, не найвищої врожайності сільгоспкультур, надлишкової зайнятості, нераціональної організації виробництва», — написав він.
Данилишин зазначив, що Україна має в своєму розпорядженні 30% світового чорнозему. Це надзвичайно сильна відправна точка для подальшого розвитку сільського господарства. Воно як і раніше буде однією з найважливіших галузей української економіки. Причому, сектори, які пов'язані із сільськогосподарською галуззю — переробка, торгівля, постачання сировини — теж мають великий потенціал. Зернових, на його думку, Україна може вироблятися більше, ніж зараз, зокрема за рахунок підвищення врожайності, якість врожаю теж необхідно підвищити. За виробництвом соняшнику Україна посідає перше місце в світі, як і по експорту соняшникової олії, але ці позиції треба утримати.
Щоб залишатися конкурентоспроможними і розвиватися, українське сільське господарство, пише Данилишин, потребує розвитку інфраструктури, проведення досліджень, розробок та інновацій. Інновації він розділяє на три групи: організаційно-технічні, фінансово-логістичні та виробничі.
Окрім цього, підтримка дрібних фермерських господарств, на його думку, повинна бути найважливішою частиною стратегії розвитку сільського господарства України, оскільки ці господарства мають таку потенційну перевагу, як мобільність і адаптивність.
Втім, Данилишин вважає, що у перспективі потрібно переглядати ставлення до бюджетної підтримки галузі. На його думку, Україні потрібно вивчати і впроваджувати досвід організації агробізнесу в США і країнах Південної Америки, де дійсно працює бізнес, а не дотаційна модель, як у більшості європейських країн.
«Нарешті, необхідно вирішення принципового питання — сільгоспвиробникам необхідно забезпечити доступ до земельного ринку з прозорими правилами гри», — підкреслив голова Ради НБУ.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Аграрії Кіровоградщини зібрали понад 2,3 млн т зерна. Зернові та зернобобові культури зібрано вже на 97% запланованих площ. Середня урожайність — понад 43 ц/га.

Велика Британія цього року може отримати найгірший урожай зернових із 1984 року через аномальну спеку та тривалу посуху.

У трьох господарствах Tekom Agro Group завершено збирання врожаю сочевиці. Під урожай-2026 у підприємствах агрооб’єднання посіяли понад 1000 га червоної сочевиці канадського сорту Maxim. Найбільша площа була в «Агрофірмі «Південна» — понад 650 га.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Низка аналітиків фінансового ринку вважає, що наступного року гривня зміцниться, а курс долара впаде нижче 40 грн/$.

