Про це розповів науковий співробітник «Інституту здоров’я рослин» Сергій Сальніков, відзначивши, що для підтвердження якісних показників перед закордонними покупцями обов’язково потрібно мати Протокол дослідження міжнародного зразка на партію продукції. За його словами, цей документ в Україні можуть надати тільки декілька лабораторій, що акредитовані згідно ДСТУ ISO/IEC 17025 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних лабораторій», серед яких — «Інститут здоров’я рослин».
«При підготовці партії будь-якої продукції, зерна, яблук чи овочів для експорту, окрім якісних показників, обов’язково необхідне дослідження залишкових кількостей пестицидів, мікотоксинів і важких металів. Адже при дотриманні нормативів на ці показники ціна на продукцію збільшується в рази. Крім того, ніхто не хоче транспортувати через моря-океани товар, який має перевищені нормативи, — особливо це стосується Європи, Китаю та ОАЕ», — зазначає Сергій Сальніков.
Він додає, що в практиці також зустрічаються господарства, які вирощують продукцію безпосередньо під замовлення. Наприклад, якщо закордонній фармацевтичній компанії потрібна якісна сировина (насіння гарбуза, квіти ромашки, фацелія, шафран тощо), її представник, проводячи певні розрахунки, знаходить регіон, в якому цю культуру можна вирощувати, та шукає господарства, з якими можна співпрацювати. Після підписання контракту із зазначенням ціни на вирощену продукцію господарству надається технологія вирощування, насіння тощо. І знову ж головним фактором, що визначає виконання контракту, є кількість, якість і безпечність отриманої продукції.
«Наразі Україна дедалі більше орієнтується на Європу, переймаючи її досвід, закони та правила. На мою думку, через декілька років контроль вмісту залишкових кількостей пестицидів і важких металів у продукції стане суворішим або взагалі обов’язковим, що потребуватиме специфічних досліджень не тільки готової продукції, а й окремих елементів технології протягом періоду її вирощування», — відзначає Сергій Сальніков.
За його словами, вже сьогодні кількість подібних досліджень збільшується: якщо раніше замовниками були великі агрохолдинги, трейдери чи компанії-виробники харчової продукції, то сьогодні звертаються як середні, так і невеличкі господарства.
«Інститут здоров’я рослин» здійснює всі необхідні дослідження якісних показників (вміст білка, жирів, цукрів та ін.) і показників безпечності (залишкові кількості пестицидів, важких металів, мікотоксинів та ін.) за українською ціною.

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Ринок землі сільськогосподарського призначення у серпні 2026 року помітно сповільнився.

Агрохімічна лабораторія компанії «Західний Буг» отримала акредитацію Національного агентства з акредитації України (НААУ) за стандартом ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 18 вересня складає 4,55 млн т, що на 1,1 млн т, або 20% менше за показник минулого сезону.

Міністерство аграрної політики та продовольства наприкінці липня отримало від експортерів звернення щодо необхідності регулювання мінімальних цін. У серпні уряд знизив їх майже на 30%. Це мало б сприяти дешевшому експорту, однак попри завантажену логістику експортні ціни в серпні залишалися високими і вплинули на рівень вересневих цін.

Уряд запровадив єдині та прозорі правила формування вартості послуг з оцінки реєстраційних досьє та референс-лабораторії у сфері кормів.

Український фермер може мати землю, техніку, досвід і перспективний урожай — але не мати достатньо коштів для своєчасного придбання насіння, добрив, пального чи засобів захисту рослин. Саме в цей момент навіть сильне господарство впирається у фінансову стелю.

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

Кукурудза, соя та соняшник — стабільно рентабельні культури, які у складних воєнних умовах допомагають аграріям отримувати прибуток. Тому деякі агровиробники доволі часто повертають їх на одне й те саме поле, не зважаючи на сівозміну.

Сподіватися, що ґрунт — це стала категорія, — велика помилка. Ґрунти 10 років тому й сьогодні — це абсолютно різна сукупність показників, відповідно, й різний результат господарської діяльності. Специфіка сівозміни, виробничі схеми, технології захисту та живлення, наявність чи відсутність поливу, а також гідротермічні особливості конкретного регіону — все це комплексно чи окремо неминуче змінює характеристики ґрунтів.