Насіння

Селекційний центр Інституту рослинництва імені Юр’єва, який є найбільшою в Україні селекційною установою, постраждав від російської агресії частково — сховище насіння ціле.

Серед свіжих овочів найпопулярнішими є огірки. Насіння саме цієї культури українці купували цього сезону найбільше.

В Селекційно-генетичному інституті та мережі його дослідних господарств стартував сезон проведення Днів відкритих дверей, в межах яких кожен охочий аграрій може завітати у зручний час на демонстраційний полігон інституту в Одесі або приїхати до господарств і ознайомитись із сортами озимої м’якої та твердої пшениці, сортами ярого та озимого ячменю різних груп використання.

Компанія «Енза Заден Україна», яка створює нові сорти овочевих культур, релокувалася з Києва на Закарпаття.

Департамент агропромислового розвитку Львівської ОВА почав приймати від аграрних підприємств області документи на відшкодування вартості високорепродуктивного насіння нішевих та овочевих культур.

У компанії «Енза Заден Україна» прогнозують, що продажі насіння істотно менші, ніж попереднього року, оскільки значна частина територій, де вирощуються овочі в промислових масштабах, знаходиться під окупацією.

Волонтери проєкту BORSCH протягом квітня — першої половини травня надали насіннєвий матеріал понад 70 тисячам домогосподарств.

Один із найбільших у світі банк генетичних ресурсів рослин України, який розташований на базі Інституту рослинництва ім. Юр’єва (м. Харків), знищено під час війни.

Комплексною програмою підтримки та розвитку сільського господарства у Львівській області на 2021-2025 рр. (зі змінами на період воєнного стану) для суб’єктів підприємництва агропромислового комплексу передбачено фінансову підтримку у вигляді часткового відшкодування вартості високорепродукційного насіння.

Аграрії Львівської області отримали третю партію гуманітарної допомоги у вигляді насіння сільгоспкультур (озима пшениця, соя, кукурудза, соняшник) та суміші трав від насіннєвої компанії SAATBAU LINZ — найбільшої організації фермерів із селекції та насінництва в Австрії.

Латвійський центр сільських консультацій та освіти (ЛЦСКО) допоміг із постачанням посівного матеріалу до Волинської області.

В Україні посівну кампанію розпочали вже у 23 областях. Попри воєнні дії цьогоріч планується засіяти 6 млн га земель, а це — 80% того, що обробили минулого року. В період посівної кампанії забезпеченість українських сільгоспвиробників становить: пальним — 60,2%, азотними добривами — 68%, ЗЗР — 70,6%. Краща ситуація з насінням (76,7%) та комплексними добривами (79,8%).

В Україні до 1 га землі під городами обробляють близько 3,5 млн домогосподарств, що становить до 3 млн га загалом. Більшість інгредієнтів для своєї національної страви — борщу — українці вирощують на власних городах. Це стосується в основному овочів так званого «борщового набору» — капусти, моркви, цибулі, буряку та картоплі.

Компанія «Епіцентр Агро» за планом провела підживлення посівів та готується до сівби ярих культур.

Внаслідок війни в Україні не буде можливості засіяти 30% площ. Зміниться і структура посівів, оскільки аграрії відмовляються від кукурудзи на користь пшениці, гороху, вівса, вводять у сівозміну нішеві культури.

В умовах воєнного часу в Україні працює ще один фронт — аграрний, який забезпечує продовольчу безпеку країни. Посівна цього року буде найскладнішою за всю історію незалежної України, адже фактично сільгоспвиробникам в окремих регіонах доводиться засівати поля під обстрілами та з мінімальними ресурсами.

Майже всі виробники насіння та ЗЗР нині перейшли на постачання товарів на умовах 100% передоплати. У аграріїв наразі немає коштів, оскільки зерно вони не продали, відповідно, оплату здійснити нічим.

В Одеській області розпочались польові роботи, але аграріям не вистачає насіння, добрив, пального та запчастин для сільгосптехніки. Ініціативу об'єднатись задля отримання гуманітарної допомоги висловила асоціація «Фермери Бессарабії».

Аграрії Буковини активно розпочали весняно-польові роботи. Наразі вже засіяно 14,2 тис. га ярих культур, що складає 6,3% до прогнозу.

Якщо в господарстві існує ризик нестачі потрібного насіннєвого матеріалу, краще знайти альтернативну культуру відповідно до агрономічних умов поля.