Чи змінювалася цінова політика та які додаткові фінансові інструменти впроваджувала компанія у воєнний час для розрахунку за поставлений товар?
Лідія Озерова: Компанія не піднімала ціни. Ми працюємо, як і весь ринок, за попередньою оплатою у зв'язку із невизначеністю та ризиками. В першу чергу ми закриваємо потреби клієнтів, які вже перерахували нам кошти або надали зерно у вигляді оплати. Наші зобов’язання зараз для нас — це пріоритет №1. Розуміємо, що потрібно йти назустріч і виробити певну гнучкість. Працюємо зараз у режимі «по кожному окремому випадку».
Останній тиждень банки почали підтверджувати надані векселі, і ми їх приймаємо як форму оплати. Також банки підтверджують банківські гарантії, беруть зобов’язання, тобто йде перерозподіл ризиків між гравцями.
По ЗЗР наразі ми розглядаємо кредитні відвантаження як опцію, йдемо на збільшення ризиків. Це наш вибір. Для нас важливо підтримати посівну та якість виробленого насіння в Україні всіма способами.
Сергій Клішин: Ми не вимагаємо 100% оплату, в кожному окремому випадку по кожному клієнту дивимося, що можна зробити: може бути застава майбутнього врожаю або ж оплата вже наявним зерном. Ми гнучко змінюємо наші методи та схеми продажу. Ми не сподіваємося зараз зібрати кошти, головне — думаємо, як забезпечити посівним матеріалом і ЗЗР в обмін на майбутнє зобов’язання.
Ви відкрили новий склад у Чернівцях, а чи відбувалася перелокація складів компанії Syngenta на території України?
Лідія Озерова: Розмови про можливе вторгнення велися, ми не вірили, але за місяць до початку війни почали готуватися. Всі наші дії були спрямовані на зниження ризиків. У нас є склади на Дніпропетровщині, Київщині та в Миколаєві. На Дніпропетровщині склад працює, це не дуже просто, але ми продовжуємо відвантажувати продукцію. Наразі немає доступу до складів на Київщині та в Миколаєві. Ми втратили товару на $1 млн, просто не маючи туди доступу. На Херсонщині також розграбували дослідну станцію Syngenta, де було насіння, ЗЗР, обладнання.
Уже під час війни ми змогли відкрити новий склад у Чернівцях, куди перевезли продукцію. В нових умовах команда дуже швидко працює і переорієнтовується до нових реалій, щоб забезпечити операційну діяльність.
За вашими підрахунками, які площі цього року в Україні не будуть засіяні, та чи зміниться структура посівів?
Сергій Клішин: Ми оцінюємо, що внаслідок війни в Україні не буде можливості засіяти 30% площ. Структура посівів зміниться, оскільки аграрії відмовляються від кукурудзи на користь пшениці, гороху, вівсу, нішевих культур.
Які зараз до вас надходять найчастіші запити від фермерів?
Сергій Клішин: Болюче питання стосовно заміни гібридів, але воно вирішується достатньо швидко. Працюємо над підбором альтернативних схем ЗЗР. До того ж наші фермери достатньо досвідчені й прекрасно розуміють, які можуть бути варіанти. Мені дуже подобається, що українські сільгоспвиробники дуже гнучкі та можуть самостійно знайти рішення з будь-якої ситуації. Принаймні я не чув ніяких панічних настроїв.
Взагалі те, як суспільство об’єдналося в цій жахливій ситуації, — надихає. Я мрію, щоб така згуртованість, взаєморозуміння і єднання збереглися і, можливо, розширилися. Ми обов’язково вийдемо з перемогою, з оновленими силами і вірою, оскільки віра в себе дуже важлива. Це ми вже довели всьому світу, і це має залишитися нашим надбанням.
Що говорять аграрії про забезпечення ресурсами та стан посівної