
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт української сільськогосподарської продукції в межах оновленої угоди про вільну торгівлю.

Скасування торговельного безвізу з Європейським Союзом у зерновому сегменті матиме суттєвий вплив лише на пшеницю, а точніше — вдарить по постачаннях фуражу.

Європейське мито у розмірі 17,3% на мед, який постачає Україна понад встановлені квоти, дуже відчутне для галузі.

У 2024 році цукор приніс Україні понад $400 млн експортної виручки. Це екосистема, яка починається з фермера і закінчується біоетанольним заводом, тому цукрова галузь важлива для країни.

Міністерство аграрної політики та продовольства розподілило обсяг квоти на цукор до Європейського Союзу.

Міністерство аграрної політики та продовольства України здійснило розподіл квот на м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці (кури, свійські качки, гуси, цесарки), зокрема заморожені, для експорту до країн Європейського Союзу.

Квотування та інші штучні обмеження звужують розвиток ринків і торгівлі. З появою європейських обмежень вітчизняна ягідна продукція знайде свій шлях, однак найбільші проблеми будуть у виробників сировини.

Переважна більшість (98%) експорту українського цукру 2023 року відправлялась на ринки країн ЄС, однак 2024 року цей показник знизився до 40%.

Через високий рівень дефіциту ЄС не встановлює жодних обмежень на імпорт кукурудзи, соняшнику, сої та ріпаку з третіх ринків.

Коротка, але важлива ера відкритої торгівлі між ЄС та Україною завершилася. Стосунки між двома сторонами після закінчення дії автономних торговельних заходів (АТЗ) поки що регулюються перехідною домовленістю. Цей режим діятиме на принципі поверення до довоєнних тарифних квот у межах Угоди про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ/DCFTA) на основі формули 7/12 від обсягів квот 2021 року.

Кабінет Міністрів затвердив зміни до постанови щодо обсягів цьогорічних квот на експорт до Європейського Союзу цукру та м’яса птиці.

Україна та Європейська комісія повинні впродовж червня – липня 2025 року напрацювати рішення щодо подальшого режиму торгівлі, інакше український агроекспорт зупиниться.

Єврокомісія затвердила обсяг квот на безмитне постачання української сільгосппродукції з 6 червня до кінця 2025 року в межах Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ).

Ще невідомо, які зміни в торгівлі відбудуться для України в ЄС після 5 червня.

Для кожного сегмента продукції ситуація із запровадженням квот може вважатися критичною. Наприклад, борошно підпадає під квоту на пшеницю, не дуже хороша ситуація і з томатною пастою.

Україна та Європейська комісія мають намір до кінця липня визначитись зі сталим форматом торговельної співпраці.

У торгівлі з ЄС Україна матиме перехід з режиму, який діяв до 5 червня, до режиму дії квот для української продукції 7/12 від звичайних річних обсягів. Крім цього, передбачений період узгодження нових умов торгівлі між Україною та ЄС на основі статі 29 DCFTA.

Суд США з міжнародної торгівлі заборонив президенту Дональду Трампу запроваджувати мита на імпорт із Китаю та інших країн, постановивши, що федеральний закон не надає йому «необмежених повноважень» оподатковувати імпорт майже з кожної країни світу.

Україна експортуватиме менше агропродукції через відновлення квот на імпорт товарів. За інформацією Єврокомісії, вже 6 червня обмеження мають набути чинності й триватимуть до кінця 2025 року.

Європейський Союз вирішив відновити квоти на імпорт сільськогосподарських товарів із України, які були скасовані на початку повномасштабного вторгнення 2022 року для підтримки українських фермерів.