DroneUA

Використання десикантів набуває важливого значення перш за все восени, коли є велика ймовірність затяжних дощів і навіть невеликих заморозків, що заважають вчасно почати збирання врожаю. Соняшник — одна з тих культур, які можуть найбільше постраждати від зволікання з виходом техніки на поле. Щоб уникнути осипання кошиків, варто застосовувати десикацію.

Під час навчально-демонстраційний семінар проекту Digital Field під назвою «Прибуткові Ярі», який пройшов на базі компанії AgiLab, встановлено рекорд України та офіційно зафіксовано в Національному реєстрі України: «Найбільша площа композиції ТРИЗУБА та надпису «СЛАВА УКРАЇНІ!» у посіві кукурудзи, створені за допомогою технологій точного землеробства».

Незабаром розпочнеться збирання соняшнику, й основним завданням агровиробників стає отримання максимального врожаю найкращої якості, аби реалізувати його за найвищою ціною.

У агросезоні-2023, коли на часі тотальна економія коштів, правильний розподіл усіх ресурсів і отримання максимального врожаю, актуальним є вчасне коригування технології вирощування стратегічно важливих культур, зокрема їх системи захисту, що кардинально впливає на результат.

Настав той момент, коли сільгоспвиробникам потрібно відмовлятися від класичних підходів обробітку раз і назавжди. Досить марно витрачати кошти на ті операції в полі, які можна провести ефективніше, оперативніше, зберігаючи кошти та примножуючи майбутній врожай. Кожна збережена гривня — це запас фінансової стійкості фермерства.

Одними з найбільш високомаржинальних культур є соя та соняшник. Утім, для отримання високого врожаю критично необхідно правильно вибудовувати стратегію захисту посівів і точно дотримуватись термінів внесення препаратів. Зробити це, незважаючи на нестабільні економічні та кліматичні умови 2023 року, можна завдяки застосуванню інноваційних технологій.

Цьогоріч потреба аграріїв у оптимізації виробництва стає актуальнішою, ніж будь-коли. Зважаючи на стрімке подорожчання ресурсів, виникає необхідність скоротити їх витрати в кожній агрономічній операції, зокрема, й у проведенні захисту посівів, що потребує значної кількості ЗЗР, води, пального. Передові розробки дозволяють знизити обсяги потрібних ресурсів, і в той же час підвищити якість проведення операції.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», Спілка українських підприємців, компанія DroneUA звернулися до профільних міністерств щодо можливості використання повітряного простору дронами-обприскувачами протягом сезону-2023 з метою проведення сільськогосподарських операцій.

До повномасштабного вторгнення спостерігався колосальний приріст дронів-обприскувачів на ринку послуг України в сільськогосподарській галузі — як імпортного, так і вітчизняного виробництва. Світова тенденція також показує активний розвиток у технологічному плані.

Попри труднощі, в 2022 році дронами-обприскувачами обробили 1,2 млн га, що на 20% більше попереднього сезону. Крім того, у 2021-2022 роках агродрони допомогли зекономити аграріям близько 12,1 млн л пального.

Роботизовані технології в агробізнесі уже зараз надають українським підприємцям надійну підтримку як в економічному еквіваленті, так і в показниках ефективності технології. Крім цього, агродрони створюють додаткові місця у регіонах, розширюючи екосистему інноваційних взаємовідносин у галузі.

З початку війни сільгоспвиробники опинилися на межі виживання та вже другу посівну проводять в економ-режимі, а на весняно-польові роботи ресурсів узагалі немає. Тож сьогодні як перед великими агрокомпаніями, так і фермерами гостро постало питання розумної економії за відсутності зайвих фінансових ресурсів.

США продовжать активно підтримувати українських агровиробників, забезпечуючи подальше фінансування спеціалізованих проєктів та доступ до технологій у цей непростий час. Зокрема, наразі всі розуміють гостру потребу в забезпеченні роботи експортного коридору та зберіганні цьогорічного врожаю.

Дрони-обприскувачі та робототехніка стануть масовими технологіями, водночас відбудеться глобальний перехід до моделі сервісного обслуговування. Другий напрям, який в умовах здорожчання та дефіциту енергетичних ресурсів уже зараз сформував підвищену зацікавленість агроринку, — технології енергонезалежності. Агробізнес шукатимете рішення для повної енергетичної автономності.

При Кафедрі агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна НУБіП відкрився навчально-практичний проєкт «Лабораторія безпілотних рішень», який має на меті забезпечити студентам доступ до передових технологій в процесі навчання. Адже попит на фахівців, які вміють працювати з робототехнікою в агро, зростає.

З введенням воєнного стану в Україні фермери та сервісні компанії стикнулись з проблемами та ризиками щодо використання повітряного простору, а саме — відсутністю дієвого механізму отримання дозволів на польоти. Зараз термін очікування для отримання дозволу становить 3–4 тижні, в той час як зміщення строків проведення обробітку в сільському господарстві може коштувати значної частини врожаю.

Київська обласна військова адміністрація звернулася з нагадуванням про те, що на території Київщини забороняється використання повітряного простору цивільною авіацією. Йдеться про квадрокоптери, БПЛА, зокрема агродрони, та іншу цивільну авіацію.

Українські розробники анонсували запуск інноваційної онлайн-платформи, яка забезпечить професійний розвиток ринку сервісного бізнесу в сільському господарстві та сприятиме посиленню продовольчої безпеки в світовому масштабі.

Група компаній DroneUA (ТОВ «ДІДЖІ ФЛАЙ») та Програма USAID з аграрного та сільського розвитку відновили та розширили умови участі для агровиробників у межах масштабного проєкту з популяризації та використання безпілотних та роботизованих технологій.

Оголошений стейтмент щодо DJI не є детальним: багато питань щодо підтримки користувачів, можливих софтверних заборон на польоти лишаються без відповіді.