Оголошений стейтмент щодо DJI не є детальним: багато питань щодо підтримки користувачів, можливих софтверних заборон на польоти лишаються без відповіді.
Дрони — це очі армії, вони дуже потрібні військовим. Вартість сучасних дронів, навіть із тепловізорами, дуже мала у порівнянні з вартістю життів, що рятуються, — життя безцінні. Дронів потрібно багато та постійно, тому що це розхідний матеріал.
Єдиний офіційний імпортер дронів DJI в Україні, що використовує українська армія, — це компанія ELKO, але з перших днів війни в Україну були куплені майже всі доступні дрони зі всієї Європи. Українські волонтери використовували зелені коридори для швидкого насичення потреб армії та тероборони, і на офіційність продукції ніхто не звертав уваги. Фактично після виходу з ринку DJI не зміниться нічого, але продукція стане дорожчою подекуди через необхідність закуповувати обладнання за ритейл-цінами, а не за оптовими, а подекуди через подвійне оподаткування.
Для окупантів ця ситуація більш складна — знайти альтернативні шляхи придбання обладнання DJI буде важче.
Щодо цивільного призначення важливо відокремлювати агроринок. Великі дрони-обприскувачі неможливо використовувати для воєнних цілей, і вони дуже потрібні саме аграріям.
Незважаючи на той факт, що на ринку існувала невелика кількість сірих пропозицій агродронів DJI та їхніх комплектуючих, замінити повноцінно сегмент офіційного агробізнесу DJI в Україні буде, скоріше, неможливо. Це стосується не лише факту наявності та постачання обладнання, а й технічної підтримки, якої потребують кінцеві споживачі.
DJI agriculture в агробізнесі України займає 40% від загальної кількості агродронів, і фактично зникнення підтримки цих користувачів зробить ще більш дефіцитними послуги з внесення ЗЗР — з десяти запитів на обприскування в пік сезону задовольнявся лише один клієнт, і наразі ми можемо казати що обслуговуватись буде лише кожний п’ятнадцятий. Це призведе до ще більшого підвищення цін на агропослуги дронами. Середньою ціна на проведення десикації буде на рівні 700-800 грн/га в пік сезону, і це, мабуть, нижня планка.
Загальна кількість гектарів, що обробиться дронами цього сезону, збільшиться не в 4 рази, як планував ринок, а лише в 2-2,5. Тобто до 2,5 млн га. Це буде пов’язано виключно з фактом дефіциту обладнання.
Замінити обладнання DJI на агроринку складно, адже більшість контрактних зобов’язань для задоволення українського попиту були розміщені у виробництво ще восени 2021 року. Цикл виробництва та алокації високотехнологічного обладнання — понад 4 місяці, і в поєднанні з дефіцитом компонентів, високою ціною на літій та інші метали збільшити його кількість буде складно.
Європейського чи американського обладнання, що могло б замінити DJI в сфері робототехніки в сільському господарстві, не існує. Це можливість для інших брендів Китаю або для локального виробництва.
Саме локальне виробництво робототехніки в сільському господарстві можна розцінювати як найбільший перспективний напрям, враховуючи той факт, що Україна вже є найбільшим ринком Європи у цій сфері.
Валерій Яковенко, СЕО компанії DroneUA
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.