Неопределенное бремя COVID: главные факторы, которые изменят экономику
О главных экономических вызовах и изменениях рассказали спикеры в рамках конференции LFM 2020.
*текст подається мовою спілкування
Корозія може зруйнувати економіку
Максим Нефьодов, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України (2015-2019 рр.)
Є привід для оптимізму — в економіці України немає надзвичайно негативних чинників, але відбувається корозія і поїдання економічного запасу, який був створений попередніми реформами, і якщо нічого не робити під час цих економічних викликів, то ця корозія може стати критичною.
Сьогодні складно робити навіть короткострокові прогнози: з одного боку, абсолютно апокаліптичні побоювання про повний світовий колапс, які озвучувались на початку пандемії, на щастя, не виправдовуються. З іншого боку, відбуваються економічні зміни, і вони достатньо для нас відчутні, оскільки Україна перебуває тривалий час у політично-економічній турбулентності та відповідно має більше ризиків.
Наразі наш аграрний сектор перебуває в непоганому стані: можливо, зараз люди менше купуватимуть айфонів, але продукти харчування будуть потрібні завжди. Водночас, будь-які коливання цін на сировину, перебої з постачанням критичних елементів імпорту, від яких ми залежимо, теж дуже болісно відчуваються.
Під час карантину рівень експорту та імпорту знизився, але показники експорту знизились значно менше. Якщо торговельний оборот просів за 8 місяців 2020 року на 10%, то імпорт впав на понад 12%, а експорт — на 6%.
Ситуацію погіршує накопичення старих проблем
Оксана Маркарова, міністр фінансів України (2018-2020 рр.)
Україна стикається не лише з наслідками COVID-19, але й із задавненими проблемами, які зараз виходять на поверхню.
Ситуація в Україні відрізняється від ситуації в інших країнах, адже там причина кризових явищ — це COVID-19 та заходи з боротьби з ним, а в нас до цього ще плюс багато накопичених проблем: ринок землі, який досі не запрацював; занадто великий державний сектор та кількість держпідприємств; уповільнення приватизації; продуктивність. Тобто маємо дуже багато структурних неефективностей всередині країні. Тому важливо розуміти, що Україні недостатньо, як іншим країнам, просто трошки підтримати бізнес, а важливо — не порушити макростабільність.
Бюджет 2020 року поданий і ухвалений з дефіцитом 2%. Квітневі зміни, пов’язані з пандемією COVID-19, збільшили його до 7,5%, але, я думаю, реально буде 8%. Багато країн теж збільшили дефіцит, і це не проблема, якщо це тимчасово і є чіткий план, як повернутися. Тому важливий момент, адже через тиждень Кабінет Міністрів буде подавати проєкт держбюджету на 2021 рік, розуміти, що при відповідях підтримки, які потребують підприємці та господарства, слід забезпечити контроль над макростабільністю, щоб Україна могла вийти з цієї кризи хоча б на той рівень, який був раніше.
Фінансовий сектор стабільний
Олександр Печерицин, головний економіст Credit Agricole Bank
У фінансовому секторі очікувалося падіння більше, ніж є насправді. І в цьому є заслуга також агропромислового комплексу, адже коли загальні показники експорту демонстрували негативну динаміку, то в сільському господарстві експорт зростав.
Фінансовий сектор підійшов до цієї кризи більш підготовленим і захищеним, адже попередні кризи змушували регуляторів підвищувати вимоги. Тож даний сектор лишається не так сильно ушкодженим, як очікували.
Якщо згадати, то попередня криза в Україні з 180 банків залишила працюючими 80. У нинішній ситуації на сьогодні лише один банк визнаний неплатоспроможним. Звісно, тут велику роль відіграв НБУ в регулюванні цієї кризи та комбінації всіх заходів, щоб банківські структури могли пройти кризу більш-менш захищеними. Не було сильного погіршення якості портфелів банків, банківська система лишається прибутковою, на позитиві також залишається приватне кредитування.
Зростання ринку прямих іноземних інвестицій очікується лише у 2022 році
Сергій Цівкач, виконавчий директор Офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest
Зараз виграють бізнеси, які впроваджують інновації.
В усьому світі провал прямих іноземних інвестицій складає -40%. Якщо загальний обсяг прямих іноземних інвестицій — це $1,54 трлн, то такого падіння не було з 2005 року. В 2021 році очікується спад ще до 10%. Зростання ринку прямих іноземних інвестицій очікується лише у 2022 році.
Відповідно до дослідження, більше 40% країн сьогодні підтверджують, що інвестиційні угоди скасовуються.
В Україні відтік прямих іноземних інвестицій у першому кварталі становив $1,6 млрд, а в другому кварталі — $1,3 млрд інвестицій в капітал і $1,9 млрд — відтік інвестицій.
На сьогодні макрофінансова ситуація в Україні стабільна, забезпечена робота з МВФ та міжнародними фінансовими організаціями сприяє стабільності.
Людмила Лебедь, AgroPortal.ua