Вуглецевий ринок давно працює в світі, проте в Україні — ні. Як вважаєте, чому українські агропідприємства не йдуть у цей ринок?
Вуглецевий ринок став уже повсякденністю для багатьох країн. Наприклад, ЄС поставив собі за ціль до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 55% та, уявіть собі, до 2050 року звести консолідовані викиди до нуля. Цій стратегії підпорядковані багато законодавчих положень, програм та механізмів.
У спрощеному вигляді ця система спонукає тих, хто має надлишки викидів, за це платити, а тим, хто ці викиди скорочує, дозволяє заробляти на цьому скороченні. Умовно кажучи, ті, хто має надлишкові викиди, опосередковано через різні складові цієї системи або ж напряму купують еквівалент викидів у тих, хто їх унаслідок своєї діяльності скорочує. Це відбувається завдяки різним чинникам — законодавчим вимогам, цінностям, соціальній відповідальності та прагненню покращити екологію. Так працює вуглецевий ринок. Цікаво, де ж тут фермери?
Ця система розповсюджується на багато галузей економіки, зокрема і на сільське господарство. Адже фермери, які застосовують деякі методи землеробства, такі як зменшений ґрунтообробіток, утримують вуглець або еквівалент СО2 в ґрунті на своїх полях або скорочують його викиди. А скорочуючи викиди, їх можна продати за гроші. Так з’явилось поняття «вуглецеве землеробство», коли утриманий в ґрунті органічний вуглець, а в перерахунку еквівалент СО2, стають додатковим «урожаєм» фермера, за якій він може отримати гроші, в додаток до основного врожаю — рослинної культури, що фермер вирощує. Ця система стала звичною для фермерів у багатьох країнах. Проте українські аграрії отримали можливість інтегруватися в цю міжнародну систему зовсім нещодавно.
Це досить новий напрям додаткового заробітку для українських фермерів, та далеко не всі про нього знають.
Однією з компаній, що відкрила для українських фермерів доступ до міжнародного вуглецевого ринку, стала данська компанія Ageena. Завдяки програмі AgreenaCarbon українські фермери отримали можливість інтегруватися в міжнародний вуглецевий ринок на вигідних для себе умовах — у якості отримувачів та продавців вуглецевих кредитів чи сертифікатів СО2.
Як же це працює на практиці? Використання деяких методів відновлюваного землеробства, таких як зменшений ґрунтообробіток (no-till, strip-till, mini-till тощо), застосування сидератів або покривних культур, органічних добрив замість синтетичних, залишання в полі пожнивних решток (наприклад, мульчування тощо) призводить до утримання та накопичення в ґрунті органічного вуглецю, що в перерахунку дає еквівалент певного обсягу СО2.
Але як можна продати цей еквівалент СО2? Для цього його потрібно виміряти та підтвердити. Це здійснюється в межах відповідної системи. Саме це робить Agreena. Ми забезпечуємо вимірювання та незалежну верифікацію в межах відповідної системи цього обсягу СО2 та перетворюємо його на фінансовий інструмент у вигляді вуглецевих сертифікатів.
Ці сертифікати створюються в межах міжнародної системи, тож вони однакові незалежно від того, походять вони з Німеччини, Польщі, України чи іншої країни, де працює компанія Agreena. На сьогодні програма AgreenaCarbon охоплює 17 країн Європи.
Обсяг утриманого вуглецю, а значить і вуглецевий заробіток фермера залежить від багатьох чинників. Насамперед це ті методи відновлювального землеробства, які застосовує в своєму господарстві фермер. Головною умовою участі у програмі є зменшений ґрунтообробіток. Поля, де виконується оранка, не приймаються за програмою. Отже фермер може долучити до програми вибірково ті поля, де є зменшений ґрунтообробіток.
Зменшений ґрунтообробіток дозволяє утримати на 1 га орієнтовно еквівалент до 1 т СО2, тобто заробити близько 1 вуглецевого сертифіката AgreenaCarbon. Якщо ж фермер при цьому використовує сидерати чи покривні культури, кількість сертифікатів може збільшитись приблизно до 1,5-2. Якщо фермер використовує ще й органічні добрива замість синтетичних, він може збільшити свій заробіток сертифікатів орієнтовно навіть до 2,5-3 на одному гектарі. Звичайно, що на обсяг утриманого вуглецю впливають багато чинників — це параметри ґрунту, клімат, культура, що вирощується, задіяні технології та інші чинники.
Максимальна різниця в обсязі утриманого вуглецю досягається саме за переходу від традиційних методів господарювання (оранка, без покривних культур, синтетичні добрива, без залишання пожнивних решток у полі) до методів відновлюваного землеробства. Цього року виплата фермерам за 1 сертифікат за опцією дострокового викупу склала 32 євро. Тож ви можете підрахувати, скільки орієнтовно може заробити на вуглецевій програмі фермер з певною площею землі, що він долучить до вуглецевої програми AgreenaCarbon. У результаті ця міжнародна програма створює джерело додаткових доходів для українських фермерів та підтримує їхній перехід до екологічно сприятливих методів землеробства.
Для участі у програмі необхідно зареєструватись на нашій інтернет-платформі на сайті, надати дані полів, вказати, що робилося за останні 5 років, та який план на наступний рік. Вказуються такі дані як, наприклад, тип ґрунту, параметри ґрунтообробітку, сівозміна, врожайність, добрива та ЗЗР, чи використовуються сидерати чи покривні культури тощо.
Agreena створила зручну платформу, яка дозволяє з мінімумом витрати часу фермеру долучитися до програми. Аграрій може обрати зручний для себе спосіб — подати дані на платформі самостійно або ж прислати нам електронною поштою карти полів, дані з яких ми перенесемо в форму, яку потім фермер може заповнити, а ми її завантажимо на платформу.
Варто сказати й про такий важливий момент — ніяких передплат за участь у програмі фермер не робить. У якості оплати за нашу роботу ми залишаємо собі певний відсоток саме від вже випущених сертифікатів, тобто від результату.
Григорій Аврам, регіональний менеджер Agreena в Україні
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.