Джерело фото: УКАБ
Синергія в ланцюгах постачання між агропродовольчими секторами України та ЄС створює цінність для обох сторін, обґрунтовуючи стратегічну доцільність європейської інтеграції українського сільського господарства.
Про це йшлося під час заходу «Посилення агросектору Європи: синергії ЄС–Україна», повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час виступу підкреслив, що ключовою темою є не лише те, як ЄС інтегруватиме Україну, а й те, як вступ України може посилити сам Союз у розширеному форматі.
«Україну слід розглядати не лише як країну-кандидата, що адаптується до acquis, а як стратегічний актив для майбутньої економічної та безпекової архітектури Європи, включно з її агропродовольчою моделлю», — вважає він.
Водночас генеральний директор УКАБ Олег Хоменко зауважив, що потенційні синергії між ЄС та Україною в агропродовольстві не реалізуються автоматично. Для цього потрібні інвестиції у відповідність вимогам, модернізацію, логістику, переробку, енергетичну стійкість і нові ланцюги створення вартості.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Україна з Європейським Союзом уже 10 років живе в режимі максимально вільної торгівлі, проте є один вид аграрної продукції, щодо якого ведуться дискусії.

Ціни на вершкове масло в Європі продовжують знижуватися, що погіршує перспективи експорту українського продукту до ЄС.

Україна виконала всі вимоги для відкриття аграрних розділів у межах п'ятого кластера переговорів щодо вступу до Європейського Союзу і наразі очікує на політичне рішення.

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок координації діяльності Виплатної агенції.

Європейський Союз у січні – липні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,68 млрд. Це на €239 млн, або 10% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

Сільгоспвиробники України станом на 29 вересня поточного року засіяли озимими культурами 2,61 млн га, або 41,4% прогнозованих площ.

Українські аграрії станом на 28 вересня 2026 року зібрали основні сільгоспкультури з 10,68 млн га, що складає 53,5% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 43,05 млн т.

Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).