Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Як зазначається, в деяких областях середній розмір річної орендної плати становить понад 15% нормативної грошової оцінки земель (НГО). Це свідчить про доволі високу конкуренцію за права використання землі, яка, найімовірніше, залишиться й надалі високою після старту обігу сільськогосподарських земель.
За словами експерта із земельних питань УКАБ Елліни Юрченко, збільшення розміру орендної плати за землі с/г призначення в 2020 році спостерігається на всій території України.
«Така тенденція підвищення орендної плати спостерігається останні декілька років. Спочатку конкуренція між аграріями змушувала збільшувати відсоток орендної плати в договорах. Наступний поштовх для зростання орендної плати був у 2018 р. Тоді була проведена Всеукраїнська нормативна грошова оцінка сільськогосподарських земель, хоча в деяких регіонах вона в результаті перерахунку дещо знизилась. Саме у відсотках від НГО землі в договорах визначається розмір орендної плати.
Щоб зменшити ризики коливання розміру орендної плати та забезпечити фінансове планування аграрних підприємств, в договорах оренди землі приватної власності почали відходити від визначення орендної плати у відсотках від НГО.
Подальше збільшення орендної плати за землю в 2020 році пояснюється активним проведенням земельної реформи та очікуваним відкриттям ринку землі», — розповідає Елліна Юрченко.
На сьогодні найбільший розмір орендної плати у гривневому еквіваленті спостерігається у центральних областях України. А от найбільше зростання у відсотковому співвідношення орендної плати у 2020 році у порівнянні до 2019 року відбулося у Чернігівській області — на 19%.
Один із найбільших розмірів орендної плати — у Вінницькій області. Проте варто відмітити, що у 2020 році орендна плата у цьому регіоні майже не зросла у порівнянні з 2019 роком. Це пояснюється стрімким зростанням орендної плати до 2019 року, а також несприятливими погодними умовами 2020 року.
«Нижчий розмір орендної плати у південних та східних областях пояснюється нижчою продуктивністю земель через більш посушливий клімат. А незначне зростання орендної плати у цих регіонах у 2020 році також пояснюється втратами через посуху», — підсумували в УКАБ.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає прем'єр-міністра Сергія Корецького не допустити ухвалення проєкту постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає суттєвий перегляд чинного механізму бронювання військовозобов’язаних працівників.

Українські сільгоспвиробники станом на 13 жовтня 2026 року озимими культурами засіяли 4,48 млн га, або 71,0% прогнозованих площ.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції. Визначено п’ять основних напрямів, без яких фермерське господарство не може ефективно функціонувати та розвивати переробку: ресурси, сировина, зберігання, переробка/виробництво продукції, кінцевий продукт.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

Євроінтеграція аграрного сектору – це вже не питання далекої перспективи. Це процес, який поступово змінює правила гри для всіх: для держави, для бізнесу, для профільних асоціацій і для самих організацій виробників. І головне питання сьогодні полягає не в тому, чи будуть ці зміни. Вони будуть. Питання лише в тому, хто встигне до них підготуватись, а хто залишиться осторонь.

В умовах постійних викликів, таких як війна та економічна нестабільність, місцеві громади потребують нових підходів до управління відновленням та розвитком. Ключовими факторами успіху для громад є стратегічне планування, залучення інвестицій, управління проєктами та вміння адаптуватися до нових умов.
